Найдавніші японські пам’ятки. «Кодзіки» (712), «Ніхонгі» (720), «Манйосю» (VIII ст.), «Фудокі» (VIII ст.)

1. Найдавніші японські пам’ятки. «Кодзіки» (712), «Ніхонгі» (720), «Манйосю» (VIII ст.), «Фудокі» (VIII ст.)

«Кодзікі» («Записки про діяння давнини»)  -японська історична хроніка, пам’ятка японської літератури, одна з основних книг синтоїстького канону. Упорядкована 712 року аристократом О но Ясумаро за наказом Імператора-жінки Ґеммея. Написана класичною старояпонською мовою. Складається з трьох сувоїв, присвячених походженню та розвитку монархії в Японії. Веде розповідь від епохи богів до правління Імператора-жінки Суйко. Містить давньояпонські міфи, перекази та вірші. Найстаріший японський історичний твір, що зберігся.

Загалом, «Кодзікі» просякнуті ідеєю божественного походження Японії та її правителів — імператорів тенно. Увесь історичний розвиток спрямований на створення японської держави. Ця ідея була розвинена японськими науковцями державницької течії кокуґаку у 18-19 століттях, і стала наріжним положенням японського націоналізму.

Героями міфів в цих свитках виступають боги - ками (інакше іменовані мікото), одні з яких діють і говорять подібно до людей, інші ж уособлюють абстрактні, умоглядні подання. Вищу категорію ками представляють собою небесні ками, серед яких, у свою чергу, виділяються «особливі небесні» ками, нижче їх стоять земні ками, звичайно прив'язані до певної місцевості, і ще нижче -- ками-духи, проявом існування яких служать предмети і явища природи. Міфи, що є загальними для синто, зібрані в книзі «Кодзикі» («Записи про давні події»), що виникла на основі усних переказів та легенд  на початку   VIII століття. У ній містяться основні ідеї націоналізму, що були піднесені до рангу  державної релігії: про перевагу  японської нації, про  божественне походження імператорської династії, від заснування японської держави. Вона містить міфи про створення світу,  виникнення держави і народу тощо. Згідно з ними, спершу існували бог та богиня – Ідзанагі та Ідзанамі. Ідзанамі померла, коли народжувала первістка, бога вогню. Ідзанагі хотів урятувати жінку з підземного царства, але не зміг. Тоді йому довелося обходитись одному: з його лівого ока народилась богиня сонця Аматерасу, нащадкам якої судилося стати імператорами Японії. Звідси походить культ імператорів.

«Кодзікі» - це зібрання міфів і історичних переказів. Мається ТАКОЖ Передмова, де коротко викладаються зміст і історія створення пам'ятника. «Кодзікі» складаються з трьох сувоїв.

Перший сувій - міфи і сказання: від космогонічного міфу про виникнення Всесвіту до міфу про появу на світ батька легендарного вождя японського племені Ямато Камуямато Іваребіко (посмертне ім'я Дзімму) - засновника Японії;

Другий сувій - історичні розповіді на основі фольклорних матеріалів: від легендарного походу Камуямато Іваребіко до кінця правління вождя союзу японських племен Хомуда-ваке (посмертне ім'я Одзин) (310 р н.е.)

Третій сувій: історичні перекази і хроніки, що охоплюють період з 310 по 628 р

У Передмові до «Кодзікі» повідомляється, що після кровопролитної міжусобиці трон посів Темму (673-686), а склад правлячих кіл зазнав істотних змін, у зв’язку з чим виникла необхідність перегляду вже сформованих уявлень про внесок тих чи інших родів в «історію». З цією метою сказатель Хіеда-но Аре вивчив напам’ять існуючі міфи і перекази, записані потім з його голосу Оно Ясумаро.

Всього складається з 5 розділів: у 1-ому він каже про те, з чого починається все, тобто як створювалось небо і земля, що їх розділили три божества, з’являються Чоловічі і Жіночі основи і ці два духа стали родоначальниками усього. Згодом йдеться про подальшу історію з міфологічними подіями про видатних імператорів (мудрий правитель, святий володар, імператор Сейму, що установив кордони).

2 розділ – про добу небесного володаря, який встановив божественний закон, підтримавши ним гарні звичаї.

3 – про те, як небесний володар захотів виправити імператорські літописи та стародавні сказання, адже вони – основа держави та оплот монархій. Знайшов він Аре, який гарно запам’ятовував те, що бачив чи чув і звелів вивчити напам’ять давні сказання та родовід імператорів. Часи минали і задум лишився невиконаним.

4 – про те, як імператриця Геммьо (Ясумаро каже, яка вона була мудра, мала гарні чесноти) повеліла Ясумаро (3 листопада 711 р.) скласти і записати древні сказання, що запам’ятав Аре і представити їх.