Пилип Омелянович Козицький. Новаторські ідеї та традиційність хорового стилю композитора
Автор: Yulya Puchko • Ноябрь 9, 2018 • Реферат • 9,427 Слов (38 Страниц) • 908 Просмотры
Міністерство
Реферат
Пилип Омелянович Козицький.
Новаторські ідеї та традиційність хорового стилю композитора (на прикладі твору «Ой, у полі , полі світлиця стояла…» з хорового циклу «Вісім хорових прелюдів» )
Студента 3 курсу
кафедри композиції
Пучка- Колесника Миколи
- 2018 -
План
- Історико-теоретичний аналіз культуротворчих процесів України початку 20 століття на прикладі творчості Пилипа Козицького.
1. Короткий аналіз розвитку культури початку 20 століття.
2.Творчий портрет П. О. Козицького.
- П. О. Козицький та М. Д. Леонтович спільність у відчутті та аранжуванні народної пісні (на прикладі твору «Ой,у полі,полі» з хорового циклу «Вісім хорових прелюдів»).
1. Основні твори Пилипа Козицького.
2. Характеристика творчості композитора, його характерні
стилістичні ознаки.
3. Історія створення твору
а) Коло образів, тема, ідея і зміст твору;
б) фольклористично-поетичний аналіз літературного тексту;
в) зв'язок музичного і поетичного тексту твору.
IIІ. Музично-теоретичний аналіз твору
- Жанрова належність і самостійність твору
- Музична форма твору і його структурні особливості
- Ладо-тональна основа
- Особливості гармонічної мови
- Мелодико-інтонаційна основа
- Метро-ритмічні особливості і розспівування складів
- Темпові і агогічні відтінки
- Динамічні відтінки і кульмінаційний розвиток
- Фактурні особливості твору і його склад
ІV. Місце твору в хоровій літературі.
V.Список використаної літератури.
Історико – теоретичний аналіз культуротворчих процесів України початку 20 століття на прикладі творчості П.Козицького.
Шанобливе ставлення до творчості талановитих митців України – запорука плідного розвитку вітчизняної культури, тому що її прогресивний рух неможливий без спирання на традиції, започатковані корифеями.
Серед визначних особистостей, які творили у складні перші пожовтневі роки, особливо вирізняється постать Пилипа Омеляновича Козицького – видатного українського композитора, хорового диригента, вченого-музикознавця, а також публіциста, педагога, громадського діяча, творча діяльність якого тісно пов’язана з періодом активного становлення й розквіту українського радянського музичного мистецтва.
Багатогранна творча праця митця позначена досягненнями в багатьох жанрах: симфонічних творах, операх, фортепіанних мініатюрах, а також солоспівах і масових піснях. Проте провідне місце в його творчій спадщині належить хоровому жанру, в якому найповніше викристалізувалися високі художньо-естетичні й соціально-громадянські погляди митця.
1920–1930-ті роки є знаковим періодом у розвитку української музичної культури і, зокрема, в історії Київської консерваторії. Парадоксальність зіткнення протилежних соціополітичних, соціокультурних процесів дуже влучно відзначає музикознавець Т. Гусарчук у статті про духовну творчість
українських композиторів 1920-х років - періоду національного відродження, розстріляного відродження: з одного боку, «провісники та сини Ренесансу гинуть від куль, епідемій та голоду», з другого – «духовна атмосфера тих років дала потужний імпульс для особистісної самореалізації українських митців, розквіту творчих індивідуальностей, спричиняючи водночас і катастрофічність їх доль».
Цей період обіймає дві трагічні дати: вбивство М. Леонтовича (1921) і початок війни(1941). А між ними – протидія, боротьба за утвердження ідеалів, пошук нових засобів втілення художньої правди, прагнення прискорити час історичних процесів.
...