Аналіз ой Української народної пісні «Ой піду я лугом»

 КЗ «Запорізький фаховий музичний коледж ім. П.І. Майбороди»

Аналіз ой

                                 Української народної пісні

« Ой піду я лугом»

Обробка М. Леонтовича

                                                                                         Виконала

                                                                                            Студентка ІІІ курсу

                                                                                            Спеціалізації

                                                                                         «Хорове диригування»

                                                                                            Кобрісова Софія

                                                                                            Клас викладача:

                                                                                            Коломієць Л.М.

Запоріжжя 2023 р.

І. Історико – стилістичний аналіз

13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович - композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. 1898 закінчив Кам'янець-Подільську духовну семінарію. Протягом 1898–1918 років викладав спів, музику й деякі інші дисципліни у духовних і світських навчальних закладах Поділля та Донбасу. 1901 уклав збірку обробок народних пісень для хорового співу без інструментального супроводу – "Перша збірка пісень з Поділля"; 1903 видав "Другу збірку пісень з Поділля". 1904р.одержав свідоцтво регента. Керував хором, кілька разів на рік давав концерти української музики, слухати які приїжджали гості з Вінниці, Києва, Одеси. Був головою тульчинської "Просвіти". 1916 на запрошення К. Стеценка, П. Козицького, О. Кошиця разом з хором виконував свої обробки у Києві. 1918–1919рр. брав активну участь у розбудові української народної музичної культури – був одним з організаторів 1-ї Української державної капели. Восени 1919 року заснував музичну школу у Тульчині, керував самодіяльними хорами, виступав з концертами у військових частинах. 1919–1920 років працює над першим великим симфонічним твором – народно-фантастичною оперою "На русалчин Великдень" за однойменною казкою Б. Грінченка. Автор обробок для хору класичних творів, понад 150 українських народних пісень; революційних пісень; хорових пісень; духовних творів; методичних статей. Одне з центральних місць у творчості Леонтовича посідають хори на побутові теми. Вони характерні динамічним розгортанням сюжету, активною драматизацією подій та образів. Взірцем такого високого драматичного піднесення може слугувати народна пісня "Пряля", в якій Леонтович досяг рівня трагічної балади. Найвищим досягненням композитора вважають пісні "Щедрик" і "Дударик", в яких Леонтович досягнув максимальної ритмічної організації. Особливо популярним був і залишається "Щедрик", в якій органічно поєднані прийоми народного багатоголосся з досягненнями класичної поліфонії й кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, віддтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. 9 січня 1921 трагічно загинув – застрелений невідомим у батьковому домі в с. Марківка.

«Ой піду я лугом» - побутова, жартівлива пісня оброблена для мішаного хору a cappella. Твір складається з 9 куплетів.

Ой піду я лугом, лугом,

Там мій милий оре плугом.

Ой сам поганяє, сам оре.

А до мене не говоре.

Понесу я йому їсти,

Чи не скаже мені сісти.

Понесу я йому пити,

Чи не буде говорити.

Ой наївся ще й напився,

Та на ріллю похилився.

«Чого ж лежиш та й не ореш,

Та й до мене не говориш?»

«Ой я лежу та й думаю,

Що погану жінку маю»

«Не сватав ти мене вночі,

Ой де ж були твої очі?

А  як була темна нічка,