Аналіз: української народної пісні в обр. А. Авдієвського «Ой там за лісочком»

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ

імені І. П.  КОТЛЯРЕВСЬКОГО

КАФЕДРА ХОРОВОГО ТА ОПЕРНО- СИМФОНІЧНОГО ДИРИГУВАННЯ

Аналіз:

української народної пісні в обр. А. Авдієвського

«Ой там за лісочком»

Виконав:

Студент II курсу

Яцковський Вячеслав

Клас професоора,

діяча мистецтвУкраїни

Прокопова С.М.

Харків 2022 рік

І. Історико - стилістичний аналіз

Анатолій Тимофійович Авдієвський (1933 — 2016) — український хоровий диригент, композитор, педагог, Герой України, Лауреат нац. Премії ім. Т. Г. Шевченка. Академік Академії педагогічних наук України (1995). Дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1996), голова Національної всеукраїнської музичної спілки, завідувач кафедри методики музичного виховання, співів та хорового диригування  Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (1986), генеральний директор – художній керівник і головний диригент Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки (1996); президент Українського національного музичного комітету Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО (1995) (О. Куракса, 2003: С. 6-7).

Педагогічна діяльність. До 1966 року А. Авдієвський був художнім керівником і головним диригентом Черкаського українського народного хору, а згодом - його генеральним директором. Паралельно викладав у київських вищих навчальних закладах: консерваторії (1971-1976 рр.), інституті культури (1977-1980 рр.), Національному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова (з 1980 р).

А. Авдієвського вважають новатором у царині народного хорового мистецтва. Під його керівництвом хор ім. Г. Верьовки став універсальним колективом, що органічно поєднав народну та академічну манери співу, а гастролі в багатьох країнах світу діставали високу оцінку в пресі цих країн (Коробецька, 2017: с.10)

За Комаровською (2017: С. 13-24), до основних принципів А. Авдієвського у роботі з хором слід віднести:

-репертуар хору складався не тільки з автентичних зразків багатоголосся, а й з хорових творів композиторів-професіоналів;

-під час роботи з хоровим колективом прагнув до виразності елементів академічної манери під час співу;

-введення до народного хору академічного сопрано дало змогу виконувати твори сучасних композиторів («За байраком байрак» Б. Лятошинського, «Хустина» Л. Ревуцького) та композиторів-класиків (Реквієм В. Моцарта - Lacrimosa);

- збагатив репертуар хору ім. Г. Верьовки творами великої форми (фольк-опера «Цвіт папороті» Є. Станковича, перше виконання 1978; хор. концерт «Гори мої, гори» В. Зубицького).

Риси композиторського стилю А. Авдієвського.

Хорові твори Анатолія Авдієвського є золотим фондом музичного мистецтва України. Вони відзначаються високим мистецьким стилем, який проявляється одночасно і в простоті, і витонченості музичної думки.

Анатолій Авдієвський у своїх авторських роботах прагнув:

- до витонченості у розкритті внутрішнього музичного змісту автентичної мелодії;

- інтуїтивно віднаходив та майстерно розвивав заховані найтонші інтонації;

- насичувати власні твори чи обробки яскравими і свіжими гармонічними сполученнями, що додають характерної колористичності хоровому звучанню; (Шух М., 2017: С.29)

- дотримуючись жанрових ознак і зберігаючи мелодичний малюнок народної пісні, створював партитури з розвиненою поліфонічною тканиною, збагачувати народною підголосковістю, відтворюучи національний колорит;

- органічного поєднання принципів народного ладового голосоведіння та норм, притаманних класичній тонально-функціональній системі;