Анотації народної пісні "Летіла зозуля"

Відомості про композитора.

Коник Михайло Іванович – український композитор, викладач Педагогічного коледжу міста Чернівці. Народився 5 січня 1946 року в селі Доробратове Іршавського району Закарпатської області. Після закінчення загальноосвітньої школи в 1963 році вступив до Мукачівського педагогічного училища. З 1966 р. по 1970 р. навчався в Київському державному педагогічному інституті імені О.М. Горького за спеціальністю музика і співи. В 1970 році зарахований на посаду викладача музики та співів Чернівецького педагогічного училища. За час роботи на музичному відділі навчав студентів основ диригентської майстерності та роботи з хоровим колективом, прищеплював їм любов до вокально-хорової музики, вчив аранжувати хорові твори, сприяв розвитку в майбутніх педагогів творчих здібностей.

Впродовж багатьох років керував жіночим та чоловічим хором студентів музичного відділу педагогічного коледжу ЧНУ імені Ю. Федьковича, хоровим колективом «Буковинський край», ансамблем пісні і танцю Буковинського медичного університету «Трембіта», хором ветеранів центрального палацу культури м. Чернівців, самодіяльним фольклорним колективом «Родина» с. Ревно Кіцманського району; був регентом хору співкатедрального собору Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ, організовував художню самодіяльність в різних навчальних закладах та установах (Буковинський державний фінансово-економічний інститут, Чернівецький державний будівельний технікум, професійно-технічне училище №8, Чернівецька гімназія №1, Чернівецьке обласне управління національного банку України, Чернівецька дирекція УДПЕЗ «Укртелеком», Чернівецька міська громадська організація «Батьківська турбота» та ін.); очолював Чернівецьку обласну організацію «Ліга українських композиторів».

Михайло Іванович створив більше 200 авторських пісень для дорослих та дітей на власні вірші та у співпраці з відомими поетами. Помер 27 травня 2017 року.

Загальний аналіз твору.

Основною ідеєю твору «Летіла зозуля» є розповідь про тяжку долю дитини, яка не має змоги виховуватись мамою, бо вони знаходяться один від одного далеко. Ідеєю твору є головна думка життя кожної людини, а саме «Цінувати своїх батьків, допоки вони живі, і поки вони поруч».

Жанр цього твору – народна пісня, яка викладена в обробці Михайла Коника. Характер цієї пісні – драматичний та навіть трагічний, що яскраво підкреслює тяжку долю українського народу.

Музично-теоретичний аналіз.

Форма твору – куплетно-варіантна з кодою (де перший та другий куплет мають однаковий музичний матеріал, а третьому куплету надається видозмінений музичний матеріал).

Основна тональність української народної пісні «e-moll» (натуральний і гармонічний види). В третьому куплеті тональність «e-moll» співставляється з тональністю «h-moll» (гармонічний вид). Кода стверджує основну тональність – натуральний «e-moll».

Розмір твору – простий незмінний 3/4.

Основний темп «moderato» (не поспішаючи, спокійно). Це повністю відповідає художньому змісту, швидкі темпи для виконання цього твору не притаманні. У третьому куплеті, у 20 такті, після фермати на «ой» темп становиться трохи повільнішим за основний. Ритм твору не складний. Зустрічаються восьмі, чверті, чверті з крапкою, половинні, половинні з крапкою. Під час вивчення даної обробки використовується штрих «legato» (зв’язно, плавно переходячи від однієї ноти до іншої).

Вокально-хоровий аналіз.

Ця обробка народної пісні створена автором для однорідного триголосного жіночого хору a cappella (без супроводу). В партитурі автор використовує унісонний тип однорідного жіночого хору, що спостерігається: у першому та другому куплетах (1 такт (перша та третя доля), 3 такт (перша доля), 12 такт (друга доля)); у третьому куплеті (13-14 такти); на початку коди (24 такт (перша доля)).

Діапазон твору у першій частині – від «соль» малої октави до «до» другої октави. У другій частині – від «сі» малої октави до «мі» другої октави. Загальний діапазон твору: від «соль» малої октави до «мі» другої октави.