Зіставна характеристика граматичних категорій інфінітива в англійській та українських мовах

ЗМІСТ

ВСТУП…………...………………………………………………………….….....3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ БЕЗОСОБОВИХ ФОРМ ДІЄСЛОВА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ……………………...……………….………..….6

1.1. Безособові форми дієслова у сучасній англійській мові…………........6

1.2. Граматичні та синтаксичні категорії інфінітиву …………..….……...11
РОЗДІЛ 2. ІНФІНІТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ 
АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ…………………………...………………….………....15
2.1.Структура та функції синтаксичних інфінітивних конструкцій….....152.2. Переклад інфінітивних конструкцій……………..............….………...18
ВИСНОВКИ………...……………………………………………..……...….….21
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………...………...…........24

ВСТУП

Інфінітив - найбільш абстрактна форма дієслова, в основному розряді активного стану, що тільки називає дію та відповідає на питання що робити?, що зробити?. Інфінітив може реалізуватися у формах виду і стану. У реченні виступає як підмет або будь-який інший член речення. Така частина мови, як дієслово в англійській мові, володіє двома формами — особистої та неособистої (the finite form / the non-finite form of the verb). Дієслова в особистій формі обов’язково володіють такими категоріями, як особа, число, аспект, час, заставу і нахил. Вони виконують роль присудка в реченні. Неособисті ж форми дієслова деяких категорій позбавлені. У неособистої форм дієслова є тільки вигляд і заставу. Присудком вони бути не можуть, хоча і вживаються як його частини. Найчастіше вони виконують функції інших частин мови у реченні. Всього англійську мову налічує три неособисті форми дієслова: інфінітив, герундій і причастя. На нашому блозі є статті, присвячені кожній із зазначених неособистих форм дієслова. А ця стаття описує інфінітив в англійській мові.

Інфінітив як частина мови, що поєднує семантичні та синтаксичні ознаки дієслова та іменника, привертає увагу мовознавців у різних аспектах: з одного боку, багатоманітність синтаксичних функцій інфінітива є проблемою, яка потребує подальшого дослідження, а з іншого, – здатність інфінітива виступати в реченні в ролі майже будь-якого члена речення ставить питання про адекватність відтворення таких мовних одиниць різними мовами, зокрема українською. Широке вживання англійського інфінітива в різних функціях у текстах різних жанрів обумовлює необхідність докладного вивчення лексичних та граматичних засобів перекладу цієї безособової форми дієслова українською мовою. До питань, пов’язаних із граматичною характеристикою, зверталися та продовжують звертатися такі вітчизняні перекладознавці як Н. Д. Бабич, І. С. Бик, В. В. Коптілов, І. В. Корунець, Т. Н. Любченко та інші. Питання граматики інфінітива українською мовою торкалися у своїх дослідженнях такі лінгвісти, як І. С. Бик, І.В. Корунець, О.О. Мушніна тощо. Взаємозв’язку стилістики з теорією перекладу приділяли увагу багато перекладознавців, зокрема Л.С. Бархударов, В.Г. Гак, В.В. Комісаров, В.В. Коптілов, Ч.П. Табер, А.В. Федоров, О.І. Чередниченко, Л.О. Черняхівська та інші.
         Актуальність роботи. Інфінітив та інфінітивні конструкції вже упродовж тривалого часу залишаються предметом уваги багатьох учених таких, як М.А. Бєляєва, В.С. Слєповіч, Л.Ф. Кутузов, Я.І. Рецкер, Т.А. Зражевська та багатьох інших. Вони досліджували структурні особливості безособових форм дієслова, вживаність інфінітиву та інфінітивних конструкції, їх синтаксичні функції у реченні тощо. У своїй роботі я буду розглядати способи перекладу інфінітиву та інфінітивних конструкцій на матеріалі роману Дена Брауна “Ангели та демони”. Способи перекладу в сучасній англійській мові ще недостатньо вивчені. Це засвідчує актуальність роботи, яка зумовлена зростаючим інтересом сучасного мовознавства до цієї теми.