Управлiння пiдприэмством в умовах кризи

         Волосян Кароліна  Володимирівна,
студентка 3 курсу факультету торгівлі та маркетингу,

 Київ, КНТЕУ

Науковий керівник: Кандагура Катерина Сергіївна,

кандидат наук з державного управління, доцент,

  Київ, КНТЕУ

    УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ КРИЗИ

   Пандемія вірусу охопила ввесь світ, в наслідок чого призвела до безпрецедентних проблем у світовій економіці. Фінансово-економічна криза набула глобального розмаху й повною мірою доторкнулася економіки України, в результаті чого постраждали вітчизняні організаційні установи. За таких умов тема впливу кризових явищ на управління діяльністю підприємств є особливо актуальною. Це в свою чергу обумовлює нагальну необхідність в розробці ефективних стратегій виходу зі стану збитковості, що забезпечить довгострокову роботу всіх структур.

   Криза – не статичний стан, це процес, який триває протягом певного проміжку часу. Існують тривалі, слабо прискорені кризові процеси й навпаки - високої інтенсивності, з коротким терміном прогресування. Вони можуть бути виявлені як під час гармонійного розвитку підприємства й нести катастрофічний характер або виникнути згідно з припущеннями та прогнозами, також існує варіант їх раптового прояву, що на сьогодні є широко розповсюдженим явищем, в зв’язку з епідемією, до зростання масштабів якої ніхто не був підготовлений. Зараз, для того, щоб «вижити» в умовах стагнації економіки, керівникам, в управлінні підприємств варто розвивати та популяризувати такі якості:

1. Адаптивність та гнучкість. В першу чергу це готовність швидко реагувати на факти та приймати рішення щодо реалізації нових ідей. Ці вимоги є обов’язковими для компаній, які не просто хочуть «залишитися на плаву», а й заробити. В пошуках ідеальної системи управління, варто звернути увагу на методику «Agile». Це низка принципів та заходів, що фокусуються на гнучкості бізнесу як на способі стимулювання його зростання. Якщо в традиційних схемах управління відбувається поступовий рух від аналізу до виробництва, то в алгоритмі управління «Agile» оцінка та коригування діяльності проходить регулярно, в заздалегідь розрахованих відрізках циклів, що повторюються. Така модель має схожість з Lean менеджментом і дозволяє збільшити прибуток та мінімізувати ризики в умовах кризи. Це відбувається за рахунок: коротких циклів роботи, пильної уваги до командоутворення, постійної трансформації послуг, товару, маркетингових стратегій та сервісу з продажів, завдяки системі зворотного зв’язку [1].
     Організаційні структури, котрі зуміли швидко пристосуватися до нових умов переживають втрати не так критично. Прикладом слугує компанія Master Kong, котра  на ранніх стадіях епідемії регулярно реорганізовувала свої зусилля та передбачила змітання товарів з полиць у мегасторах і диверсифікувала постачання своєї продукції через менші канали дистрибуції, переорієнтувавшись на електронну комерцію та менші торгові точки. Гнучке реагування в результаті дозволило відновити ланцюг постачання більше ніж на 50% лише за кілька тижнів після спалаху, поставляючи у 60% магазинів, які були відкриті за цей період, що втричі більше, ніж деякі конкуренти [2].
2. Довіра. Оскільки, компанії пристосовуються до дистанційної роботи, менеджери так чи інакше змушені довіряти підлеглим, а вони, в свою чергу мають довіряти менеджерам і їх планам. Довіра забезпечує кооперацію й викликає бажання взяти на себе більшу відповідальність, залучатися до виконання завдань. Заради виправдання покладених на неї обов’язків, в умовах високої довіри, відповідальні працівники здатні генерувати безліч ідей, що в свою чергу перетворюються на успішні проекти, які приносять компанії прибуток [3].
3. Ризик-менеджмент. Задля уникнення ризиків, варто перевіряти виконані завдання частіше. Наприклад, в IT-компаніях, є давно усталені практики щоденних коммітів і рев'ю коду: наприкінці дня всі члени команди відправляють все, що встигли написати за день у репозиторій, а зранку керівник перевіряє їх код і видає коментарі [3]. Це дає змогу виявити неточності та усунути їх в короткий термін, що різко знизить супутні витрати, а також не допустить виникнення серйозних помилок.
4. Система оцінки результатів. Варто пам’ятати про числові показники діяльності підприємства, які допомагають організації в оптимізації управлінського процесу. Для цього необхідно ставити перед працівниками чіткі цілі, що допоможуть краще фокусуватися на справі. Важливо сконструювати систему роботи наскільки злагоджено, щоб це в результаті призвело до позитивних змін в статистиці. Наприклад, компанія Microsoft в японській філії, до початку кризи провела експеримент: співробітників перевели на 4-денний робочий тиждень, скоротивши таким чином кількість робочих годин. При цьому, згідно зі звітом, ефективність роботи зросла на 40% [4].

   Отже, нові виклики мають стимулювати керівників до розробки нових стратегій управління компанією. Тому лише модернізація, адаптація, швидке реагування, систематизація, оцінка та реорганізація здатні подолати кризу, відкрити нові ніші для бізнесу та вивести підприємство на новий рівень розвитку.

Список використаних джерел:

1. АДАПТАЦІЯ БІЗНЕСУ В КРИЗОВИХ УМОВАХ: СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ AGILE [Електронний ресурс] // Будуй своє! – Режим доступу до ресурсу: https://buduysvoe.com/publications/adaptaciya-biznesu-v-kryzovyh-umovah-systema-upravlinnya-agile.
2. П’ять стратегій для бізнесу. Як пройти через цю кризу [Електронний ресурс] // «ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «МЕДИА-ДК». – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://nv.ua/ukr/opinion/kriza-2020-shcho-roblyat-kitayski-kompaniji-novini-biznesu-50076122.html.
3. Коронавірус vs бізнес: 5 кроків для виживання під час кризи [Електронний ресурс] // Mind.ua. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://mind.ua/openmind/20210140-koronavirus-vs-biznes-5-krokiv-dlya-vizhivannya-pid-chas-krizi.
4. "Плюс" 40% продуктивності [Електронний ресурс] // Укрінформ. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2811586-plus-40-produktivnosti-microsoft-perevela-ofis-v-aponii-na-4dennij-robocij-tizden.html.