Особливості ефективного використання персоналу на державному підприємстві

Секція: Тенденції та пріоритети забезпечення економічного розвитку, безпеки та інноваційної діяльності підприємства

Гнатюк Василина Олексіївна

студентка кафедри економіки,

безпеки та інноваційної діяльності

 підприємства Східноєвропейського національного

університету імені Лесі Українки

УДК

Особливості ефективного використання персоналу на державному підприємстві

В умовах сьогоднішньої економічної нестабільності підприємства все частіше розуміють важливість грамотної побудови системи мотивації, при якій співробітники ефективно працюють в компанії, забезпечуючи розвиток підприємству. Одним з головних завдань сучасних компаній є формування ефективної системи управління, в реалізації якої величезну роль відіграє управління персоналом.

Проблема мотивації і стимулювання праці відноситься до числа тих, яким приділяється достатня увага у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Проблеми мотивації праці розробляли провідні теоретики і практики менеджменту - П. Друкер, А. Маслоу, Д. Мак-Грегор, Г. Мінцберг, М. Портер, А. Файоль та інші. Однак спроби пристосувати класичні теорії мотивації до сучасності багато в чому не систематизовані, що ускладнює практичне використання технологій і методів мотивації.

Метою статті є вдосконалення використання персоналу державного підприємства. Об'єктом дослідження є співробітники ДП «Волиньторф».

У сучасних умовах поряд із фінансовим та виробничим капіталом дедалі важливішими ресурсами стають знання, досвід, трудові навички, ініціатива, діловитість, ціннісно-мотиваційна сфера працівників.

Управління персоналом все більшою мірою повинно мати соціальну спрямованість, орієнтуватися на інтереси працівника. При цьому необхідне узгодження рішень, що приймаються, не тільки з інтересами виробництва, а й з інтересами його соціальної складової — колективу підприємства [2].

Головне завдання управління персоналом державної служби – орієнтація працівників на досягнення цілей організації і отримання від них максимальної віддачі

Причини, згідно з якими людина віддає роботі максимум зусиль, характеризуються її мотивацією. Мотивація  визначає спонукальний вибір  працівниками державних  підприємств і організацій різних типів поведінки і стає одним з найважливіших елементів управління.

Існує кілька способів поділу на види мотивації персоналу, перший і найбільш глобальний — зовнішня і внутрішня. Зовнішня мотивація співробітників в організації пояснюється впливом, який здійснює керівник для спонукання працівника якісно виконувати роботу. Внутрішня мотивація працівників відноситься до категорії психологічного стану людини, коли сам працівник володіє особистими якостями, що дозволяють йому ефективно працювати.

Сьогодні мотивація працівників державних підприємств і організацій здійснюється в основному шляхом жорстких адміністративних методів, основна увага приділяється контролю виконання функцій, відповідності діяльності працівників встановленим нормам і процедурам, що провокує формальне ставлення до виконання посадових обов'язків або їх невиконання. Це зумовлює необхідність пошуку нових підходів до вдосконалення системи мотивації праці держслужбовців.

Для раціонального використання трудових ресурсів все частіше використовують метод моделювання компетенцій. Це пояснюєтья його перевагами над традиційно використовуваним методом опису виробничої поведінки – посадовою інструкцією. На відміну від посадової інструкції, де описується, які функції повинен виконувати працівник (складати річні звіти, брати участь у нарадах), система компетенцій (рис. 1) визначає, яким має бути працівник для успішної роботи у певній сфері. Приблизно такою ж є позиція Т.О. Пожуєвої: «Дедалі більшого поширення набувають системи плати за знання і компетенцію, за яких розмір винагороди працівника визначається не місцем його посади в ієрархії, а ступенем володіння ключовими для підприємства компетенціями (знаннями)» [3].