Особливості управління персоналом в державних установах Мексики і В’єтнаму

Особливості управління персоналом в державних установах Мексики і В’єтнаму

Державна зайнятість у центральній адміністрації Мексики регулюється Федеральним Законом Про працівників державної служби, які розділяють державних службовців на дві групи: профспілкові, з гарантіями довічного

працевлаштування; і без профспілкових. Інший відповідає законодавству Про Службу професійного розвитку; та обліковуються в Адміністративному посібнику загального застосування в сфері планування, організації та

адміністрування кадрів.

У федеральному державному управлінні працює 1,7 мільйона працівників, з них близько 330 тис. належать до центрального державного управління.

Служба професійного розвитку охоплює 42,5 тис. без профспілкових посад. В державній службі Мексики не використовується неповний робочий день.

Вікова структура державної служби досить молода, з відсотком держ.

службовців у віці 50 років і старше складає 26,7%. Проте цей рівень вище, ніж на загальному ринку праці, а значить є пропорційно більше літніх працівників в державному секторі, ніж у приватному секторі. Також, частка осіб до 30 років відповідає показнику у 14%. Представництво жінок на посадах державної

служби виглядає досить низькою — 36,3%.

Мексика використовує систему найму, яка є поєднанням систем на основі посади та кар’єри. Набір для федерального державного управління часто складається з екзаменування під управлінням міністерств, хоча також

застосовують набір шляхом прямого звернення та інтерв'ю.

Заробітна плата встановлюється в результаті переговорів між урядом і профспілками. Базовий оклад індексується до інфляції та переглядається

щорічно. При цьому, заробітна плата не може бути вищою, за президентську. А також при розрахунку не враховується стаж.

Профспілки державних службовців активно беруть участь у трудових відносинах в Мексиці, але не отримують державного фінансування. Договір з профспілкою є ключовим в питаннях базового окладу, премій та рамки зайнятості. За законом, зі спілками консультуються щодо умов праці, права на страйк, кодекс поведінки та введення нових інструментів управління. Два попередні питання обговорюються централізовано, тоді як останні два питання обговорюються і на централізованому, і на делегованому рівнях.

Реструктуризація уряду обговорюється централізовано і консультації профспілок з цього питання є добровільними.

Управління персоналом В’єтнаму в уряді поділяється на три групи: ті, що обираються і призначаються на посаду на певний строк (611 тис.), ті, що наймаються і працюють