Аналіз стану, руху та ефективностi використання персоналу
Автор: Вікторія Минів • Февраль 16, 2023 • Лекция • 5,116 Слов (21 Страниц) • 112 Просмотры
ТЕМА 5: АНАЛІЗ СТАНУ, РУХУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛУ
Питання
1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
2. Аналіз складу та структури персоналу підприємства.
3. Аналіз руху персоналу підприємства.
4. Аналіз використання робочого часу.
5. Аналіз плинності кадрів.
6. Аналіз продуктивності праці.
1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
Трудові ресурси – це чисельність та структура персоналу суб’єкта господарювання. Від забезпеченості організації трудовими ресурсами залежать обсяг, якість та своєчасність виконання виробничих цілей, ефективність використання устаткування, які у свою чергу впливають на обсяг виробництва та реалізації продукції, її собівартість та ряд інших фінансово-економічних показників.
Основними завданнями аналізу стану та ефективності використання персоналу будь-якого суб’єкта господарювання є:
- аналіз складу та структури працівників організації;
- аналіз використання робочого часу;
- аналіз використання фонду робочого часу;
- аналіз продуктивності праці та факторів, що на неї впливають;
- аналіз використання праці робітників на обсяг виробництва та реалізації продукції;
- виявлення резервів більш повного використання персоналу організації.
Усі трудові ресурси організації розподіляються на промислово-виробничий та непромисловий персонал.
За характером виконання функцій промислово-виробничого персонал (ПВП) поділяється на робітників та службовців.
Робітники – це працівники, які безпосередньо зайняті у виробництві продукції чи наданні послуг, ремонтом, переміщуванням вантажів тощо. У залежності від характеру прийняття участі у виробничому процесі робітники, у свою чергу, поділяються на основних (виробляють продукцію чи надають послуги) та допоміжних (обслуговують технологічний процес).
У склад службовців включаються керівники, спеціалісти и технічні виконавці. Керівники – це працівники, які займають посади керівного складу організації та її структурних підрозділів, а також їх заступники. Спеціалісти – працівники, які виконують інженерно-технічні, економічні та інші функції. До них належать інженери, економісти, бухгалтери, юристи, техніки тощо. Технічні виконавці – працівники, які виконують роботу з підготовки та оформлення документів, господарського обслуговування (діловоди, копірайтери, табельщики, архіваріуси, секретарі, агенти тощо).
Співвідношення за категоріями працівників характеризує структуру трудових ресурсів працівників.
Інформація стосовно працівників організації систематизується у штатному розкладі, який є внутрішнім документом організації, який визначає структуру, чисельність посад, посадових окладів за кожним підрозділом та в цілому в організації. Штатний розклад, фіксуючи чисельність професіонально-кваліфікаційний склад на конкретний момент, повинен бути документом певного періоду дії.
Досить часто виникає необхідність для тих чи інших цілей підрахувати своїх працівників. Причому залежно від ситуації доводиться визначати різні показники чисельності. Їх існує декілька. Ці показники, а також порядок їх розрахунку встановлено Інструкцією «Інструкція зі статистики працівників»№ 286 від 28.09.2005 року. Перелік показників наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Показники чисельності працівників
Показник | Мета використання | Метод розрахунку |
Облікова кількість штатних працівників (ОКШП) | Цей показник може використовуватися для визначення кількості працівників загалом по підприємству або за окремими категоріями (наприклад, пенсіонери, інваліди тощо) | До ОКШП включають усіх найманих працівників, які уклали трудовий договір (контракт) і виконують постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше. Показник розраховують на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, уключаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, хто вибули цього дня |
Середньооблікова кількість штатних працівників (СКШП) | Використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності і спостереження за змінами мобільності робочої сили. Також цей показник застосовують при встановленні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів і «трудової» квоти для громадян, які мають додаткові гарантії у працевлаштуванні | Розраховується не на певну дату, а за конкретний період (місяць, квартал, рік). Цей показник визначають: — за місяць шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, тобто з 1-го по 30-те або 31-ше число (для лютого — по 28-ме або 29-те), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення отриманої суми на кількість календарних днів звітного місяця; — за квартал (рік) шляхом ділення суми середньооблікової кількості штатних працівників за місяці, що увійшли до обчислюваного періоду, на кількість місяців у цьому періоді. Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від строку трудового договору і тривалості робочого часу |
Середня кількість працівників(СКП) | Використовується для оцінки загальної зайнятості на конкретному підприємстві | СКП за період визначають як суму: — середньооблікової кількості штатних працівників; — середньої кількості зовнішніх сумісників; — середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД). Середня кількість зовнішніх сумісників і працюючих за ЦПД розраховують за тією ж методикою, що й середньооблікову кількість штатних працівників. Працівники всіх категорій ураховуються як цілі одиниці, незалежно від тривалості робочого часу протягом усього строку дії договору |
Середня кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості (СКПЕПЗ) | Характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), які відпрацювали повний робочий день, що необхідна для виконання встановленого підприємством обсягу робіт (послуг). Використовується для визначення середнього рівня заробітної плати й інших середніх величин загалом по підприємству, а також для аналізу ефективності використання робочої сили | Методика визначення цього показника базується на перерахунку оплаченого робочого часу всіх осіб (штатних працівників, сумісників, осіб, які працювали за ЦПД), які залучалися до роботи у звітному періоді та отримували заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо підприємству для виконання фактичного обсягу роботи за умови роботи всіх працівників протягом повного робочого дня, виходячи з установленої його тривалості. за кожною категорією штатних працівників, для яких установлено робочий тиждень різної тривалості, визначається загальна кількість людино-годин робочого часу (відпрацьованого і невідпрацьованого), за який було нараховано заробітну плату. Розрахована таким чином загальна кількість людино-годин ділиться на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, установленого на підприємстві відповідно до законодавства або колективного договору |
При визначенні показників чисельності важливо знати, які категорії працівників потрібно включати до розрахунку, а які до нього потрапляти не повинні. Допоможе в цьому розібратися табл. 2.
...