Кадрова стратегія в компаніях невиробничої сфери
Автор: Ирина Дёмина • Март 27, 2018 • Курсовая работа • 9,670 Слов (39 Страниц) • 473 Просмотры
Донецький національний університет Імені Василя Стуса
Економічний факультет
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
На тему: «Кадрова стратегія в компаніях невиробничої сфери»
Виконала
студентка заочного
відділення 1 курсу
СО «Магістр»
Дьоміна І.Ю.
Перевірив
Панченко І.В.
Костянтинівка 2017
Зміст.
Введеня . 3
1.Теоретична частина
1.1.Сутність стратегічного управління в організації 6
1.2. Стратегія кадрової роботи в банку
1.3. Базові принципи кадрової стратегії. 15
2 . Формування кадрів.
2.1.Формування та розвиток кадрового потенціалу банку 18
2.2. Залучення нових співробітників банку та їх відбір 19
2.3. Кадрова політика. 23
3. Стратегія удосконалення стратегічного управління в організації
3.1.Специфіка сучасної кадрової стратегії управління
в організації. 28
3.2. Удосконалення кадрової стратегії. 31
Висновок. 34
Література. 36
Введення.
Управління персоналом – цілеспрямована діяльність керівного складу організації, а також керівників і фахівців підрозділів системи управління персоналом, що включає розробку концепції і стратегії кадрової політики і методів управління персоналом. Ця діяльність полягає у формуванні системи управління персоналом, плануванні кадрової роботи, проведенні маркетингу персоналу, визначенні кадрового потенціалу і потреби організації в персоналі. Технологія управління персоналом організації охоплює широкий спектр функцій від прийому до звільнення кадрів.
Вона передбачає інформаційне, технічне, нормативно-методичне, правове і діловодне забезпечення системи управління персоналом. Керівники і робітники підрозділів системи управління персоналом організації також вирішують питання оцінки діяльності підрозділів системи управління організації, оцінки економічної і соціальної ефективності удосконалювання управління персоналом.
Питання управління персоналом нерозривно пов'язані з управлінням організацією. Управління персоналом – це управління ресурсами в стратегічному плануванні і стратегічному управлінні організацією.
Стратегічне планування не тотожне відомому у свій час перспективного планування. Перспективний план не враховував механізму його реалізації.
Стратегічне планування — це особливий механізм регулювання планових рішень (оформлених у вигляді стратегій, концепцій, пріоритетів).
Істотна відмінність стратегічного планування від стратегічного управління полягає в принципово різних альтернативних моделях "корпоративного менеджменту ": планування і розвиток організації, згідно мислення, "від минулого через даний до майбутнього" або стратегічне управління — "від образу майбутнього бізнес-успіху до сьогодення" .
...