Тайм-менеджмент: сутність та практичне застосування

Щербак Я. І.

2 група

1 курс

Освітня програма “Міжнародна економіка”

“Тайм-менеджмент: сутність та практичне застосування”

Анотація: В цій статті було проаналізовано поняття “тайм-менеджмент”, досліджено історію його вивчення, висвітлено його сутність. Для більш детального розбору було розглянуто п’ять основних стратегій тайм-менеджменту. Було досліджено їх вклад в розвиток поняття управління часом. В ході проведених досліджень було проаналізовано практичне застосування кожної з стратегій, наведено конкретні приклади їх застосування.

Annotation: This article analyzes the concept of "time management", explores the history of its study, highlights its essence. For a more detailed analysis, five main time management strategies were considered. Their contribution to the development of the concept of time management was investigated. In the course of the conducted research the practical usage of each of the strategies was analyzed, specific examples of their application were given.

Ключові слова: “тайм-менеджмент”, “методи тайм-менеджменту”, “пріоритети”.

Key words: “time management”, “time management methods”, “priorities”.

Вступ: Час – найцінніший ресурс на Землі, а отже і управління часом – є наріжною проблемою для кожної корпорації, маленької компанії чи окремої людини. Тайм-менеджмент ще з часів Стародавнього Риму був важливою темою для розгляду. Саме тоді розпочалися перші спроби дослідження цього складного та багатогранного поняття. Зрозуміло, що саме в сучасному світі проблема розпорядження часом є важливою як ніколи. В цій роботі було чітко визначено суть поняття “тайм-менеджмент”, його структуру та основні стратегії. Також було надано власну оцінку автора щодо основних принципів управління часом. Це дослідження має на меті допомогти краще зрозуміти необхідність використання різних стратегій тайм-менеджменту не лише в висококваліфікованій роботі, а і в повсякденному житті.

Огляд літератури: В ході роботи було досліджено ряд наукових публікацій, головні серед яких: M. J. Ferguson “ADHD Time management” та P. Forsyth “Successful time management”. В обох цих публікаціях, основна думка полягала в тому, що ефективне використання часу дає людині змогу більш результативно та плідно управляти своєю діяльністю. Інші джерела були використані для більш детального огляду тієї чи іншої стратегії, розгляду конкретних прикладів їх реалізації та застосування.

Методологія дослідження: В ході роботи були використані такі методи дослідження: метод аналізу та синтезу, емпіричний метод, метод індукції та дедукції, метод узагальнення.

Основний зміст: Тайм-менеджмент або управління часом – це процес планування та здійснення свідомого контролю часу, витраченого на конкретні види діяльності, особливо для підвищення ефективності та продуктивності праці.

Ефективне використання часу дає людині змогу більш результативно та плідно управляти своєю діяльністю. Управлінню часом може сприяти цілий спектр навичок, інструментів та прийомів, що використовуються для управління часом під час виконання конкретних завдань, проектів та цілей, що відповідають встановленому строку. Спочатку управління часом стосувалося лише ділової чи робочої діяльності, але з часом термін розширився і на особисту діяльність. Далі буде більш конкретно описано історію виникнення тайм-менеджменту. [1, 2]

Вчені виділяють два види тайм-менеджменту: корпоративний і особистий. Корпоративний тайм-менеджмент застосовується для контролю часу при роботі колективу, підрозділу або навіть цілої компанії. Особистий ми використовуємо для планування власних часових рамок.

Система управління часом – це розроблена комбінація процесів, інструментів, прийомів та методів. Управління часом, як правило, є необхідністю в розробці будь-якого проекту, оскільки кожна справа має встановлені строки, а отже і використання часу є надзвичайно важливим. [4]