Мотивація персоналу

Людство завжди працює для збільшення ефективності певних речей і процесі. Це може стосуватися, як кількості збібраного врожая, коефіціенту корисної дії двигуна, або ефективності працівника на виробництві. В продовж розвитку всього людство ми спостерігаєм і за тим, що люди усвідомлювали той факт, що без певної мотивації, винагороди якість роботи падала і погіршувалася. Прикладом ми можемо взяти те, що рабовласницькі імперії розвалилися через неспроможність конкурувати з зародженням перших феодальних держав. Які давали людям можливість певного фінансового і морального розвитку.

У своїй діяльності людина керується цілком понятними принципами необхідності і потреб. Тому в такому випадку появляється термін мотивована діяльність, яка означає вільну, обумовлену внутрішніми спонуканнями діяльність людини, спрямована на досягнення своїх цілей, реалізацію своїх інтересів. В даному випадку людина сама обирає критерії своїх дій відповідно до певного спонукання і впливу зовнішних чинників.

Проблема мотивації в управлінні стоїть краєугольним камнем і завжди буде актуальною для дослідження і вивчення, оскільки від правильно підібраного стимулювання працівника залежить не тільки його ефективність в діяльності і певний майстерський хист, а і розвито певної структури як в економічній так і в якісній прогреії, і можливість введення сучасних методів та світових проктик діяльності.

Говорячи про історичний шлях мотивації ми в основному стикаємся з етапами розвитку самогї промисловості як такої, адже це два ніяк не відчужуюмі фактори. В самому початку можна говорити про первісно общинний лад. Мінусом для