Місце Мексики у міжнародному русі капіталу

ЗМІСТ

1. Місце Мексики у міжнародному русі капіталу        3

2. Державне регулювання економіки в Мексиці        5

3. Привабливість Мексики: галузевий аналіз, макроекономічний аналіз        6

Список використаних джерел        10

1. Місце Мексики у міжнародному русі капіталу

Одним з пріоритетних напрямків економічної політики Мексики є збільшення припливу іноземного капіталу. Активне втілення урядом країни в життя практики стимулювання іноземних інвестицій дозволило Мексиці d 2016 році отримати прямі іноземні інвестиції в розмірі 13,2 млрд. дол., що значно вище рівнів 2015 р. і 2014 р. збільшення припливу іноземного капіталу в порівнянні з 2015 р. склало 13,8%. В цілому за останні 6 років до Мексики було направлено в цілому 85 млрд. дол.

За обсягом одержуваних інвестицій Мексика зберегла за собою 4 місце в світі після Китаю, Бразилії і Аргентини і 3 серед країн Латинської Америки. Найбільш значна частина (62,8%) прямих іноземних інвестицій, що надійшли в країну в 2017 р. була спрямована у виробничий сектор, в першу чергу, металообробку, машинобудування, виробництво хімічної продукції.

Із загального обсягу 40,6% інвестицій припадали на нові інвестиції (5,338 млрд.дол.), 22,3% склали реінвестиції (2,939 млрд.дол.), близько 22,7% (2,983 млрд.дол.) надійшли в розвиток діяльності підприємств "Макіладорас" і 14,4% (1,900 млрд.дол.) - на розрахунки між компаніями.

Найбільшими інвесторами Мексики в 2017 р. були США (8,938 млрд.дол.), Іспанія (1,570 млрд.дол.), Нідерланди (0,979 млрд.дол.) і Канада (0,497 млрд.дол.).

Однак, незважаючи на щорічне збільшення обсягу інвестицій, вони не повною мірою вирішують проблеми Мексики. 40% іноземного капіталу спрямовуються або на купівлю підприємств, або частини їх акцій, а не на будівництво нових і створення додаткових робочих місць. У зв'язку з цим, урядом розробляється нова стратегія залучення іноземних інвестицій в промисловість і економіку, яка буде більшою мірою враховувати інтереси національного виробничого сектора.

Зниження темпів економічного розвитку, що почалося в США, ніяк не позначилося на загальному обсязі інвестицій, що надійшли до Мексики. Також значними були інвестиції, спрямовані в Мексику з Німеччини, Великобританії та Швеції. Цьому сприяла угода про вільну торгівлю з ЄС, а також угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій, укладених Мексикою з низкою європейських країн.

У 2017 р. фінансовий ринок країни характеризувався деякою нестабільністю, обумовленою внутрішньополітичними причинами. Як і впродовж ряду останніх років, основними механізмами його регулювання з боку уряду і Центрального банку залишалися обмінний курс песо, процентна ставка по кредитах і рівень золотовалютних резервів.

Розподіл інвестицій за галузями виглядає наступним чином: 70,1% у промисловість, 16,1% у торгівлю, 13,8% в інші сфери. У промисловості 52,6% прямих іноземних інвестицій отримали металургійні, верстатобудівні і машинобудівні підприємства, 15,1% – хімічна галузь,7,6% підприємства харчової промисловості.

США і Канада, як і раніше, є головними інвесторами Мексики, їх частка становить 74,1%.

Країни Західної Європи є одним з основних джерел капіталовкладень - більше 20% (11,4 млрд.дол.). Найбільші інвестори-Великобританія, Нідерланди, Німеччина та Іспанія. Головні напрями інвестицій – промисловість (60%), сектор послуг (15%), торгівля (13%), транспорт і зв'язок (9%).У Мексиці діють 4 тис. підприємств за участю європейського капіталу, які забезпечують 110 тис. робочих місць.

Таким чином, бачимо, що незважаючи на певні труднощі, Мексиці вдалося досягти значних результатів і зберегти перед особою світового співтовариства імідж держави з міцною економічною платформою і сприятливим інвестиційним кліматом.

2. Державне регулювання економіки в Мексиці

В Мексиці коло кількісно обмежуваних до вивезення товарів за останні роки істотно звузився. Закупівля товарів, що не вимагає виділення валюти, взагалі вільна від ліцензування.

Квоти, як і деякі інші нетарифні заходи, що обмежують можливості поставки товарів на зарубіжні ринки і зараз містять у собі елемент дискримінації, оскільки з їх допомогою створюється різний режим увозу тих самих товарів з різних країн. У Мексиці за допомогою глобальних квот регулюється імпорт сухого молока, маслосемян, целюлози, макулатури.