Розвиток бiзнесу в Украiнi в умовах європейськоi iнтеграцii

Цюник Софія Іванівна

Львівський національний університет імені Івана Франка

(м. Львів)

        РОЗВИТОК БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

У сучасній світовій концепції підприємництво є одним із основних джерел стійкого економічного зростання, забезпечення високого рівня зайнятості, уникнення кризових явищ, що у свою чергу впливає на загальний рівень добробуту населення. Так як стабілізація, а тим більше зростання економіки, не можливе без відповідного розвитку бізнесу, очевидною є потреба у постійному вдосконаленні ефективності роботи механізмів підприємництва країни. Це потребує регулярного дослідження змін у світовій бізнес-спільноті та відповідної реакції державних та підприємницьких структур.

У теперішніх реаліях інтеграція України має здійснюватись у межах багатовекторної економічної діяльності, яка має враховувати національні інтереси та інтереси вітчизняних товаровиробників. Насамперед це стосується геополітичних напрямів економічної діяльності, а також інтеграції України до міжнародних структур. Це є пріоритетним напрямом розвитку для нашої держави [1].

У 2014 році Європейський союз та Україна підписали Угоду про Асоціацію (УА), що являє собою новий етап у розвитку європейсько-українських договірних відносин, маючи на меті політичну асоціацію та економічну інтеграцію.

 Основна частина Угоди присвячена положенням про Поглиблену та Всеосяжну Зону Вільної Торгівлі (ПВЗВТ), що передбачає далекосяжне спрощення режиму регулювання взаємної торгівлі та відповідну гармонізацію правил, що регулюють цю сферу: як тих, що стосуються внутрішніх правил, так і тих, що регулюють зовнішньоторговельну політику. Загальною метою ПВЗВТ є поступова інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС[2].

Отже, Угода про Асоціацію, зокрема положення про ПВЗВТ можна вважати головним планом розвитку бізнесу в Україні. Насамперед очевидним покращенням є спрощення умов виходу українського виробника на міжнародний ринок. Серед основних переваг для вітчизняного виробника є спрощення процедури проходження митного контролю та скасування мита ЄС на більшість товарів, що дозволяє зменшити вартість українських товарів на ринку ЄС, а для іншої частини товарів є передбачені безмитні нульові квоти або перехідні періоди поступового зниження мита.

Гармонізація санітарних та фітосанітарних заходів відповідно до вимог ЄС дозволяє українським підприємствам отримати відповідні сертифікати якості, які дозволяють вихід не тільки на Європейський ринок, а й збільшують можливості реалізації на ринках третіх країн світу. Для експорту в рамках режиму вільної торгівлі (нульові/зменшені мита) необхідно отримати сертифікат з перевезення товарів форми EUR.1, який з 1 січня 2016 року видається митними органами України. Також значно спрощується процедура купівлі товарів на Європейському ринку.

Прагнення представників українського бізнесу вийти на міжнародний ринок спонукає їх виробляти продукт, який максимально буде відповідати вимогам сертифікації ЄС. Як результат бачимо суттєві позитивні зрушення у покращенні процесу виробництва у плані кваліфікації працівників, якості сировини, швидкості і точності виробництва та послуг, та – що дуже важливо – впровадження інновацій.

Разом з тим конкурентоспроможність вітчизняних виробників все ще поступається Європейському імпорту. У зв’язку з цим прослідковується втрати споживачів на українському ринку на користь імпорту, як результат – зменшення ВВП.