Розвиток теорii математичного моделювання гоместатичних систем для автоматизацii дiагностики та терапii в ендокринологii

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

УДК 519.876.5:612.43

Лапта Сергій Іванович

РОЗВИТОК ТЕОРІЇ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

ГОМЕОСТАТИЧНИХ СИСТЕМ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ

ДІАГНОСТИКИ ТА ТЕРАПІЇ В ЕНДОКРИНОЛОГІЇ

Спеціальність 01.05.02 – математичне моделювання

та обчислювані методи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України (61166, м. Харків, пр. Леніна, 14)

Науковий консультант Заслужений діяч науки України,

доктор технічних наук, професор

Бондаренко Михайло Федорович,

Харківський національний

університет радіоелектроніки, ректор

Офіційні опоненти:

Провідна установа

Захист відбудеться «____»_____________ 2006 р. о ______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.02 у Харківському національному університеті радіоелектроніки за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету радіоелектроніки за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14.

Автореферат розісланий  «____»_____________ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Безкоровайний В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема ефективного математичного моделювання фізіологічних систем людини є однією з центральних у сучасній науці, над розв’язком якої вже давно працюють не тільки медики і фізіологи, а також математики та інженери. Цією проблемою займалися видатні математики минулого й сучасності починаючи з Ейлера і закінчуючи Вінером, Глушковим, Марчуком. Окрім загальнонаукового, актуальність цієї проблеми останнім часом набула й технічного значення. Без її розв’язання неможливе вдосконалення існуючих і розробка нових автоматизованих біотехнічних систем (БТС) медичного призначення. Діючі такі БТС за своєю сутністю є інформаційними. Вони призначені лише для автоматизованого контролю фізіологічних даних пацієнта, що можливі для безпосереднього виміру. Ідеї БТС нової генерації з глибокою обробкою клінічних даних на основі математичної моделі вже декілька десятиліть. Вона спирається на те, що у медицині вже добре відомі хвороби, обумовлені порушеннями у функціонуванні тих чи інших фізіологічних процесів. Зокрема, це стосується ендокринних захворювань, поширеність тільки одного з яких – цукрового діабету (ЦД) в останні десятиліття неухильно зростає з періодом подвоєння біля 20 років і досягла зараз 6% населення у високорозвинених країнах. Тому з'явилася потреба у проведенні масової діагностичної роботи, що неможливо здійснити без її автоматизації.

Безперечно, що найбільш ефективно провести оцінку ступеня патології та ранню діагностику цих захворювань можна було б за числовими значеннями параметрів, що характеризують відповідні процеси, точніше за їх відхиленнями від норми. Але параметри, необхідні для проведення такої діагностики, звичайно або взагалі не можливо безпосередньо дослідити у клінічних умовах, або їхнє вимірювання занадто складно, неточно і небезпечно