Экономiко-математичне моделювання як елемент бiзнес-освiти

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ
ЯК ЕЛЕМЕНТ БІЗНЕС-ОСВІТИ

Філіпковська Л. О.,
Національний аерокосмічний університет
імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»,
доцент кафедри економіки, маркетингу та міжнародних економічних відносин, к.т.н., доцент

Мета бізнес-освіти – підготовка керівників-лідерів для ефективного управління бізнесом, формування професійних стандартів для українських менеджерів з маркетингу, фінансів, інформаційних технологій, а також адаптація і трансформація зарубіжного досвіду і кращої світової практики для поліпшення економічної ситуації в Україні.

Таким чином, завданням бізнес-освіти є оволодіння принципами ведення бізнесу в різних господарських сферах, а саме:

– спільне функціонування підрозділів бізнесу: маркетинг, менеджмент, бухгалтерський облік, виробництво і фінанси;

– оволодіння прийомами комунікацій, розрахунків та вирішення різних проблем;

– придбання ефективних навичок мислення в процесі аналізу, синтезу та оцінки економічної інформації, а також щодо прийняття раціональних рішень.

Для перетворення економічних процесів і явищ у наочні й зрозумілі призначено математична формалізація. Мета економіко-математичного моделювання – кількісне оцінювання економічних процесів, що протікають в рамках досліджуваної економічної системи.

Загальні проблеми державного сприяння розвитку бізнесу й формування загальних умов для реалізації бізнес-освіти досліджували Л. М. Кареліна, Л. І. Евенко, Б. М. Гаврилишин, П. Б. Шеремета, Д. А. Антонюк, В. П. Гетало, В. В. Баранов [1–3]. Але практичним питанням забезпечення інформаційних, технічних й програмних елементів в системі інфраструктурної підтримки підприємництва не приділялась достатня увага.

Роль економіко-математичного моделювання в економічній науці полягає в наступному:

1. Вдосконалювання системи економічної інформації.

Економіко-математичні методи дозволяють:

– упорядкувати систему економічної інформації, получати сховища даних;

– виробляти вимоги для підготовки нової інформації або її коригування;

– формувати системи індикаторних показників;

– розробляти так звані OLAP-технології або технології аналітичної обробки даних у реальному часі. Це дозволяє формувати звіти, виконувати складні аналітичні розрахунки, будувати прогнози й варіанти планів.

Прикладами практичного застосуванням розвинення цього напряму є інформаційна та аналітична підтримання процесів прийняття рішень для управління підприємством, будування моделі інтегрованої корпоративної структури та методики оцінювання її економічної ефективності, розроблення моделей, методів та інструментів щодо створення й вдосконалення електронних підприємств

2. Інтенсифікація й підвищення точності економічних розрахунків.

Цей напрям широко відображений у працях вітчизняних та зарубіжних вчених та стосується діагностування станів підприємств, ризик-менеджменту, теорії оптимального управління, інформаційної та економічної безпеки.

Прикладами практичного застосуванням інтенсифікації економічних розрахунків є будування моделі оцінювання ефективності інвестиційного проекту, оцінювання ризиків, що виникають в процесі функціонування комерційної організації; оцінювання стійкості фінансових інститутів і фінансової системи; оцінювання банківських ризиків; оптимізація бізнес-процесів комерційної організації: формування та оцінювання функціонування інтегрованих виробничих структур; діагностування економічної безпеки підприємства.