Проблемы туризма людей с ограниченными возможностями

В статье рассмотрены существующие проблемы туризма людей с ограниченными возможностями. Приведена статистика, которая подтверждает, что необходимо инвестировать, поддерживать и создавать условия для туризма людей с ограниченными возможностями. Проанализирован опыт работы с такими туристами в Украине и мире. Определено понятие «инклюзивный туризм» и классифицированы его на категории.

Ключевые слова: инклюзивный туризм, люди с ограниченными возможностями, инвалиды-колясочники, организация туров для людей с ограниченными возможностями, адаптация туристических маршрутов.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що наразі Україна має велику кількість соціально незахищених верств населення. Це обумовлюється недостатнім рівнем медицини, низьким рівнем життя та війною на сході країни. Відторгнутими вони стають через недостатній рівень освіченості та толерантності інших громадян.

Вперше про інклюзивний туризм можна було почити в 80-х роках минулого століття. Наразі даний вид туризму називають також туризм для всіх, безбар'єрний туризм та доступний туризм. Основна проблема безбар'єрного туризму не тільки у відсутності відповідної інфраструктурі, а в тому, що в Україні ще поки не навчилися коректно обслуговувати таких клієнтів. Інклюзивним клієнтам потрібен тільки набір чітких та якісних послуг, який забезпечить їм певний рівень комфорту під час подорожі. Але частіше трапляється, що персонал готелів або інших об'єктів впадає в паніку або починає надмірно опікувати таких туристів, які такі послуги абсолютно не потребують.

Наразі спостерігається нерівномірний розвиток різних видів і напрямків туризму. Щодо, безбар'єрного туризму, то він знаходиться в Україні на стадії впровадження, екскурсійний, пізнавальний, рекреаційний наближається до стадії зрілості, ділової – у стадії зростання. Безбар'єрний туризм - досить новий напрямок туризму, доступний для всіх незалежно від постійних або тимчасових обмежень фізичних можливостей до мобільного пересування (які не мають медичних протипоказань до здійснення подорожі) і осіб, які їх супроводжують, на територію, відмінну від постійного місця проживання і має всі необхідні ресурси для здійснення цілей подорожі. У той же час безбар'єрний туризм – це діяльність підприємств туристичної (і суміжних з нею) індустрії, спрямована на формування і продаж комплексного туристичного продукту, що відповідає додатковим потребам окремих маломобільних категорій туристів (з урахуванням їх фізичного здоров'я і психологічного стану), а також супроводжуючих їх осіб.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Було проаналізовано роботи Хрущ Ю.М., Іванова В.М., Медведського Р.С. [1], опрацьовано Закони України та Положення Кабінету Міністрів України щодо людей з обмеженими можливостями.

Сучасні автори [2-4] говорячи про інклюзивну туризмі, в першу чергу мають на увазі людей з тією чи іншою формою інвалідності. Але, за нашою думкою, це далеко не єдина категорія населення, яка потребує безбар'єрного відпочинку та відновлення. Літнім людям, сім'ям з маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям з тимчасовими проблемами здоров'я (наприклад, з переломом руки), що погано знають іноземну мову, туристам з великим багажем, а також людям різного зросту та комплекції також необхідні особливі умови для комфортної подорожі.

Метою статті є визначення туристичних потреб соціально відторгнутих людей, розкриття проблем цієї соціальної групи та пропозиції щодо забезпечення вільних подорожей.

Виклад основного матеріалу. Людина залишається повноцінним членом соціуму лише тоді, коли може привнести додаткові блага суспільству у вигляді доданої створеної вартості та може повноцінно задовольнити власні фізичні та моральні потреби, виконувати повсякденні соціально-економічні практики активного