Культурологический аспект языка СМИ

Титульна

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. МЕДІАЛІНГВІСТИКА СКРІЗЬ КУЛЬТУРОЛОГІЧНУ ПРИЗМУ        6

1.1. Роль ЗМІ в динаміці мовних процесів        6

1.2. Методи дослідження медіатекстів        8

1.3. Вплив медіатекстів на суспільство        13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ МЕДІАТЕКСТУ        18

2.1. Лінгвомедійні властивості основних типів медіатексту        18

2.2. Культурологічний аналіз діяльності ЗМІ        21

2.3. Медіатекст в когнітивно-культурологічному аспекті        24

ВИСНОВКИ        28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        31

ВСТУП

Друга половина XX - початок XXI ст. характеризуються стрімким зростанням масової комунікації і нових інформаційних технологій. Динамічний розвиток традиційних ЗМІ - преси, радіо, телебачення, - поява і поширення Всесвітньої Павутини - Інтернету привели до створення єдиного інформаційного простору, особливого ​​віртуального середовища, утвореного сукупністю безлічі медіапотоків.

Все це не могло не позначитися на процесах виробництва і поширення слова, на особливостях слововживання і характер мовних змін. Основний обсяг слововживання доводиться сьогодні саме на сферу масової комунікації. Тексти масової інформації, або медіатекстів, є однією з найпоширеніших форм сучасного побутування мови, а їх сукупна довжина набагато перевищує загальний обсяг мовлення в інших сферах людської діяльності. При цьому корпус текстів, щодня вироблених і переданих по каналах ЗМІ, продовжує постійно збільшуватися. Про це, зокрема, можна судити за кількісними показниками: зростає число телевізійних каналів (в США воно досягає 75, включаючи кабельне телебачення), відбувається їх подальша спеціалізація: є канали переважно новинні (наприклад, CNN - Cable News Network), розважальні (MTV), спортивні (Eurosport), освітні (Discovery Channel), музичні і т.п.

Протягом історії людства нові технології спілкування мали значний вплив на культуру. Неминуче на ранніх стадіях їх впровадження, вплив та ефект таких інновацій були недостатньо вивченими. Платон використав голос Сократа, щоб підняти тривогу щодо небезпек, викликаних винаходом письма та читання. У своєму діалозі «Федр» Платон засудив письмо як нелюдське і попередив, що письмо послаблює розум і що воно загрожує знищенням пам’яті людей.

Також винахід друкарства свого часу сприймалося як загроза європейській культурі, соціальному порядку та моралі. «З тих пір, як вони почали практикувати це збочене надлишкове друкування книг, церкві було завдано великих збитків», - оплакував Франциско Пенна, домініканський захисник іспанської інквізиції. Подібні занепокоєння також виникали внаслідок панування електронних засобів масової інформації - зокрема, телебачення часто представлялося як руйнівний вплив на суспільне життя.

Застереження Платона щодо впливу нових засобів масової інформації на культуру продовжує впливати на поточні роздуми щодо впливу Інтернету та соціальних медіа. Наприклад, Меріанн Вольф, американський когнітивний невролог, автор книги «Пруст і кальмар: історія та наука мозку, що читає» часто спирається на Сократа, щоб підкріпити свою аргументацію щодо виснажливого впливу Інтернету на так званий мозок читання.

Її велика дискусія про Сократа пов’язана з переконанням, що його попередження щодо ризиків, пов’язаних із написаним текстом, особливо актуальні для роздумів про перехід від друкованих та цифрових ЗМІ та їх вплив на дітей. Вона написала, що «погляд Сократа на пошук інформації в нашій культурі переслідує мене щодня, коли я спостерігаю, як мої двоє синів використовують Інтернет для виконання домашнього завдання, а потім вони кажуть мені, що вони все про це знають».