Приклади вправ для розвитку координаційних здібностей

Зміст

Вступ………………………….………………………….………………………………3

Розділ 1. Загальне поняття координаційних здібностей………………………….4

Розділ 2. Методи розвитку координаційних здібностей…………………………..6

2.1 Методичні напрямки розвитку координаційних здібностей………………6

2.2 Приклади методичних прийомів, використовуваних для підвищення рухової координації………………………………………………………………9

Розділ 3. Приклади вправ для розвитку координаційних здібностей………….10

Висновок………………………….………………………….…………………………13

Список використаних………………………….………………………….………….14

ВСТУП

Заняття з фізичного виховання повинні сприяти збільшенню рухової активності студентів, збереженню здоров'я та розвитку рухових здібностей, які необхідні для успішної професійної діяльності. У процесі фізичного виховання особливе місце посідаєконтроль і розвиток координаційних здібностей. Високий рівень їх розвитку є особливим піґрунтям для успішного опанування нових видів рухових дій, успішного пристосування до трудової, побутової та спортивної діяльності. Отже, розвинені координаційні здібності є запорукою успіху не тільки в різних видаї спорту, але й у майбутній професійній діяльності.

Актуальність даної теми обумовлена станом і рівнем фізичної підготовки студентів вищої школи, адже проблема розвитку та вдосконалення координаційних здібностей відіграє ключову роль в процесі оволодіння руховими навичками. Студенстький вік є завершальним етапом в розвитку фізіологічних, психічних та функціональних можливостей організму. Цей період характеризується остаточним формуванням зростання організму, опорно-рухового апарату, сенсорної та рухової координації, вегетативних функцій.

Мета даної роботи - проаналізувати основні методи розвитку координаційних здібностей у студентів.

• методиці формування та вдосконалення координаційних здібностей велика увага приділяється характеристиці допустимих засобів, передбачаються завдання, які стимулюють самостійну творчу діяльність студентів з конструювання, підбору та використанню нових варіантів рухових завда6ь залежно від завдань і конкретних умов занять. У полі зору знаходяться питання забезпечення економічності рухів, уміння своєчасно розслаблятися працюючі м‘язи, а також засоби підтримки позитивних емоцій не лише під час занять, але й після їх закінчення. Разом із різноманітними фізичними вправами велике місце велике місце відводиться рухливим іграм.

3

Розділ 1. Загальне поняття координаційних здібностей

Слово "координація" латинського походження. Воно означає узгодженість, об'єднання, упорядкування. Щодо рухової діяльності людини використовується визначення ступеня узгодженості його рухів з реальними вимогами навколишнього середовища. Наприклад, послизнувшись, одна людина за допомогою компенсаторних рухів відновлює рівновагу, а інша падає. Очевидно, перший з них має вищий рівень узгодженості рухів, а отже, і більш розвинені координаційні здібності.

Координаційні здібності являють собою сукупність морфофункціональних властивостей організму людини, що визначають його можливості ефективно вирішувати рухові завдання, а також уміння адекватно перебудовувати рухову діяльність при мінливих ситуаціях.

При виконанні якогось простого руху (наприклад, витягнути чи зігнути кінцівку) бере участь незначна кількість м'язів і мозок не тільки віддає команду, а й контролює процес їхньої достатньої напруги. При складно-координаційних діях, коли

• русі беруть участь декілька десятків м'язів, мозку доводиться задіяти значно більше ресурсів для виконання й контролю цієї дії. Це вже не просто пробігти швидше, довше чи підняти більшу вагу. Це складніше завдання, навіть для простої здавалось би,

вправи. І якість виконання цієї вправи залежить від здатності мохку до одночасного контролю багатьох параметрів, що явно підвищує можливості до розумової діяльності. Але в даному конкретному випадку нас цікавить можливість розвитку здатності людини до ефективного управління власною руховою активністю. Вправи спрямовані на розвиток сприткісних якостей людини, навчання до розслаблення груп м'язів, що не беруть участі в русі, та напрузі виключно тих груп м'язів, участь яких є необхідною. У результаті цих вправ людина повинна навчитися вмінно переміщувати вагу тіла з однієї частини до іншої, роблячи це за рахунок мікрорухів суглобів.