Страйк как способ решения коллективного трудового спора
Автор: Daria Kartseva • Апрель 4, 2019 • Статья • 1,874 Слов (8 Страниц) • 448 Просмотры
СТРАЙК ЯК СПОСІБ ВИРІШЕННЯ КОЛЕКТИВНОГО ТРУДОВОГО СПОРУ
Анотація. Стаття розкриває характеристику нормативно-правової бази, яка регулює право на страйк. Досліджено страйк як спосіб вирішення колективного трудового спору. Додатково обґрунтований порядок реалізації даного права працівниками підприємств, установ, організацій, а також випадки його заборони.
Аннотация. Статья раскрывает характеристику нормативно-правовой базы, регулирующей право на забастовку. Исследована забастовку как способ разрешения коллективного трудового спора. Дополнительно обоснован порядок реализации данного права работниками предприятий, учреждений, организаций, а также случаи его запрета.
Annotation. The article reveals the characteristics of the legal framework governing the right to strike. The strike is investigated as a way of solving a collective labor dispute. The procedure for the implementation of this right by employees of enterprises, institutions, organizations, as well as cases of its prohibition is additionally substantiated.
Ключові слова: страйк, попереджувальний страйк, трудовий спір (конфлікт), трудова дисципліна, акції протесту.
Постановка проблеми. Під час економічної кризи працівники нерідко стикаються з несправедливими умовами праці на виробництві та порушенням їх трудових прав. Проте дуже часто працівники не в змозі реалізувати більшість способів захисту своїх порушених прав через їх неефективність та складність у реалізації. І тому працівники використовують своє право на страйк - просте, ефективне та інтуїтивно зрозуміле. Закріплене у Конституції України право на страйк є гарантією забезпечення та захисту працівниками своїх соціальних та економічних інтересів, котрі становлять невід’ємний елемент демократичного суспільства.
Аналіз останніх досліджень. На сьогоднішній день питанню дослідження правової природи права на страйк та процедурі його реалізації присвячено чимало науково-теоретичних робіт та праць. Це є очевидним, адже щороку збільшуються випадки порушення права працюючих на страйк їх роботодавцями. До науковців, які прямо чи опосередковано дослідили дану тематику слід віднести Анісімову Л. М., Баглай М. В., Беззубко Л. В., Бурака В. Я., Болотіну Н. Б., Запару С. І., Іванова С. О., Кисельова І. Я. та інших.
Постановка мети статті. Метою проведеного дослідження є аналіз такого способу вирішення колективних трудових спорів, як страйк.
Виклад основного матеріалу. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту) [2].
Право на страйк проголошене у ст. 44 Конституції України, згідно з якою ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.
Закріплення у Конституції України права на страйк є відтворенням положень ст. 6 Європейської соціальної хартії, ст. 8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права. Порядок організації та проведення страйку визначений Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
На відміну від примирних процедур вирішення колективного трудового спору (конфлікту), страйк – це ультимативна дія працівників, тиск на власника або уповноважений ним орган шляхом припинення роботи з тим, щоб добитися виконання своїх вимог, неврегульованих у примирних процедурах [6].
К. Німак виділяє наступні ознаки страйку: 1) страйк — крайній засіб для задоволення вимог найманих працівників; 2) виявляється у призупиненні виконання працівниками своїх трудових обов’язків; 3) страйк — це колективна дія; 4) страйк — це тимчасове припинення роботи; 5) носить добровільний характер; 6) носить організований характер [5].
...