Аспекті існування та функціонування Інтерполу

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ 4

РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРА, ФУНКЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕРПОЛУ 7

2.1 Характеристика правового статусу Інтерполу на сучасному етапі його діяльності 7

2.2 Структура та функції Інтерполу 9

2.3 Система міжнародних повідомлень Інтерполу 12

ВИСНОВОК 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17

ВСТУП

Актуальність. Злочинність була і лишається одним із основних дестабілізаторів суспільного розвитку будь-якої держави. її масштаби є реальною загрозою безпеці держави, процесам розвитку суспільства та здійснення соціально-економічних реформ. Вона є не суто українською проблемою, а складним антисоціальним явищем, яке не можна обмежити кордонами якоїсь однієї країни. Виникнення широкої мережі економічних, політичних, соціальних зв'язків призвело до того, що злочинність набула міжнародного характеру й отримала назву «транснаціональна злочинність». І вже не одне десятиріччя вона супроводжує економічний і культурний розвиток більшості країн світу, стимулюючи існуючі та породжуючи нові вади людського суспільства: корупцію, торгівлю людьми, насилля, наркоманію, «відмивання» грошей, ухилення від оподаткування, вимагання, контрабанду та ін.

Координація діяльності поліцейських органів у боротьбі з кримінальною злочинністю – одне з пріоритетних завдань всього міжнародного співтовариства. Міжнародна організація кримінальної поліції – Інтерпол – це найбільша та найвпливовіша міжнародна міжурядова організація, основною метою якої є здійснення даного завдання.

Мета. Метою роботи є детальний опис окремих аспектів існування та функціонування Інтерполу.

Завдання. Для досягнення мети необхідно детально розглянути історію, основні етапи створення й визначити чинники, що справляли свій вплив на складний процес утвердження цієї впливової міжнародної організації. Дослідити складну структуру, функції та організацію діяльності Інтерполу. Охарактеризувати правовий статус організації на сучасному етапі його діяльності.

РОЗДІЛ 1

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

Намагання урядів різних країн досягти координованої співпраці у напрямі боротьби зі злочинністю тривають протягом багатьох десятиліть. На сьогодні така міждержавна співпраця включає надання правової допомоги в питаннях розшуку і затримання злочинців або підозрюваних у скоєнні злочинів, сприяння в галузі збору і зберігання інформації про конкретних осіб і злочинні організації, і загалом має ознаки як оперативно-розшукової, так і організаційно-управлінської діяльності.

Однією з найбільш відомих міжнародних структур, чию діяльність присвячено боротьбі з кримінальною злочинністю, є Міжнародна організація кримінальної поліції (МОКП) –Інтерпол [1].

Офіційною датою створення Інтерполу вважається 7 вересня 1923 року, коли під час проведення Міжнародного поліцейського конгресу у м. Відень (Австрійська Республіка) була заснована Міжнародна комісія кримінальної поліції (МККП) [5].

Розглянемо чинники, що зумовили потребу у створенні такої міжнародної організації. Значне спрощення перетину міждержавних кордонів; бурхливий розвиток засобів швидкісного сполучення (залізничного, автомобільного, а пізніше і повітряний транспорт) скоротив відстані між країнами та континентами; розвиток міжнародних зв’язків, розвиток туристичної галузі; здійснення реформ у галузі інформації на рівні з діяльністю світового Поштового союзу і створення телефонізації призвели до збільшення потенційної можливості злочинців щодо безперешкодного проникнення із однієї країни до іншої [6].

Отже, поширення