Порядок скликання та функціонування загальних зборів акціонерів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Кафедра менеджменту

Аналітичний огляд наукових публікацій

на тему №16:

“ Порядок скликання та функціонування загальних зборів акціонерів”

Стаття 1. Іванова А.С., Ковтун С.В., Пігуль Н.Г. «Особливості становлення та розвитку акціонерних товариств в Україні»\\ Економіка і суспільство.- 2017.- №10.- с.256-261.

Стаття 2.   Пилипко Ю.О. «Порядок повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів»\\ Підприємництво, господарство і право.- 2016. - №11. – с.33-38.

Стаття 3. Бершадський А.О., Юрчишена Л.В. «Акціонерні товариства: тенденції, проблеми функціонування та дивідендна політика»\\ Східна Європа: економіка, бізнес та управління.- 2017.- №3.- с.95-102.

Виконала:

Студентка 2 курсу

Спец. 6М04, групи № 3

Логвиненко Лоліта Павлівна

Перевірив:

Шевчук Є.В.

Київ – 2018

Дані про статтю: Іванова А.С., Ковтун С.В., Пігуль Н.Г. «Особливості становлення та розвитку акціонерних товариств в Україні»\\ Економіка і суспільство.- 2017.- №10.- с.256-261.

Актуальність та новизна поглядів авторів статей. В сучасних економічних умовах є досить актуальним питання, що пов’язано з дослідженням особливостей діяльності акціонерних товариств в Україні та необхідністю визначення та усунення факторів, які негативно впливають на подальше їх функціонування. Стаття присвячена актуальним питанням становлення та розвитку акціонерних товариств в Україні.

Головна ідея статті. Нестабільність функціонування акціонерних товариств за роки незалежності відбувається перш за все через недосконалість нормативно-правової бази та нерозвиненість фондового ринку.

Характеристика основних положень статті. «Акціонерні товариства виступають однією з найпоширеніших форм здійснення господарської діяльності саме завдяки функції повного забезпечення централізації капіталу, яка дає змогу швидко регенерувати капітал в період економічного зростання та володіти широкими можливостями поповнення фінансового капіталу товариства…» Зазначені історичні особливості, за яких формувалися товариства в Україні («Правовою основою розвитку акціонерних товариств в Україні був Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року, який визначав акціонерне товариство як самостійну форму діяльності, де були закріплені правові основи його створення та функціонування… Слід зазначити, що значний поштовх акціонерний рух отримав в період прийняття Закону України «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 року, в якому чітко регламентувався процес продажу акцій відкритих акціонерних товариств, який визначався як один із ключових засобів приватизації, що стало вагомим каталізатором у створенні таких товариств...»). Отже, в Україні більшість акціонерних товариств була створена саме завдяки приватизації. У статті зазначається, що акціонерний капітал створювався не класичним шляхом, тобто за допомогою об’єднання різних індивідуальних капіталів, а шляхом розподілу статутного фонду державних підприємств на прості акції. Далі викладено основні особливості діяльності акціонерних товариств, які створювалися під час приватизації в Україні («…– нездатність виконання функції мобілізації та акумулювання капіталів, адже грошові кошти, які біли отримані від первинного розміщення акцій, отримувала держава; – те, що акції штучно створених акціонерних товариств мали не реальну, а лише умовну вартість, адже були абсолютно неліквідними, що мало негативний вплив як на акціонерів, так і на менеджмент, а також безпосередньо впливало на кінцеві результати діяльності акціонерних товариств; – неврахування інтересів та прав акціонерів та власників, з боку керівництва відбувались порушення законних прав та інтересів акціонерів; – мінімальна сплата дивідендів за залишковим принципом або відсутність виплат взагалі; – обмеженість доступу до інформації про діяльність акціонерних товариств; – те, що рішення зборів акціонерів часто не виконувались...»). Розкривається сутність Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року («Документ спирався на виконання двох основних завдань, таких як сприяння розвитку нових об’єктів для інвестування та вдосконалення корпоративного управління. Закон був покликаний спонукати розвиток ринку акцій, підвищення рівня захисту прав власників акцій (в особливості міноритарних акціонерів), які впродовж тривалого часу порушувались в Україні…»), а також проблеми його практичної реалізації («…На загальних зборах рішення про реорганізацію повинно прийматися 75% власників акцій, однак явка на збори не досягала навіть 60% власників…»). У 2011 році до Закону України «Про акціонерні товариства» були внесені зміни щодо вдосконаленння механізму діяльності акціонерних товариств («…зазначалась заміна обов’язкової процедури лістингу на зобов’язання для публічних акціонерних товариств здійснити процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї біржі… До найбільших змін, які були зазначені в Законі України «Про акціонерні товариства», слід віднести: – поділ акціонерних товариств на публічні й приватні; – обмеженість кількості акціонерів у приватних акціонерних товариствах; – обов’язковість проходження процедури лістингу для публічних акціонерних товариств; – обіг акцій виключно в бездокументарній формі; – нові правила визначення та виплати дивідендів; – новий порядок проведення загальних зборів акціонерів; – здійснення кумулятивного голосування під час обрання членів наглядової ради та ревізійної комісії; – новий порядок придбання контрольного пакета акцій; – оновлений механізм проведення реорганізації та інших процедур…»). Викладено основні економічні переваги та недоліки акціонерного товариства. Далі нам пропонують розглянути динаміку загальної кількості акціонерних товариств за 2010-2015 рр., де ми бачимо суттєве зменшення кількості АТ, перевагу кількості закритих та приватних товариств. Наступним етапом дослідження є розгляд динаміки обсягу зареєстрованих випусків акцій у 2010–2015 роках та обсягу сплачених дивідендів у 2010-2014 роках. У заключній частині підводяться підсумки.