Особливості функціонування займенників у говірці с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області

Підготувала

студентка 22 групи

Ліпич Світлана

Особливості функціонування займенників у говірці с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області.

Займенники в українській діалектній мові характеризуються значною варіативністю форм, яка проявляється, з одного боку, в збереженні ряду архаїчних ознак як у творенні, так і в відмінюванні, що найчастіше спостерігається в південно-західних діалектах, а з другого — в різного типу іноваціях.

Особові займенники:

 1 ос.одн.: У більшості випадків вживається  йа проте старше населення вживає займенник йе : йе дочко стратйа ўже; минʹі, м̓ ін̓ і ,мн і , мине , в мине ,передо мнойу . Форма мн і вживаються здебільшого при швидкому мовленні, або у піснях : мн і ой мн і видно небокрай.

2 ос. одн.:  ти , в тибе , на тибе  , до тибе , то б іе.

В особових займенниках 1-ої та 2-ої особи і в зворотному займеннику найбільше відмінностей супроти літературної мови спостерігається  також у формах давального і місцевого відмінків та в знахідному і в орудному, в той час як у решті відмінків і форми майже повністю збігаються з літературними.

3 ос. одн.: вин ,вуна , йона , воно, вуно, його, за його, до його або до н ого , на йому ,за йім ,йуму , до йі йі , кала  йейі .

Ряд особливостей по діалектах у непрямих відмінках має займенник жіночого роду. Так, у більшості формах непрямих відмінків займенника вона звичайно збігаються з формами літературної мови, проте є й відмінності, наприклад, поряд з формами з приставним [н] зустрічаються й форми без нього: у нейі—  у йейі на н'ій — на \ій, нейу — йейу; трапляється перенесення форм род. відм. на дав. відм. однини: йійі (дай йійі гроші та ін.) ця форма також поширилась  і М.в.одн. ( на йійі ожинувс а)

1 ос.мн.: ми , ме ,нас зрідка нес ,  у нас (у нес).

2.ос.мн.: в и , в і, вите ,вам.

Що стосується множинних форм особових займенників 1-ої та 2-ої особи, якихось відмінностей, крім фонетичних, не спостерігається

3 ос.мн.: вуни , у йіх , йіх, за йіми .

Зворотний займениик:

сибе, сібі, собі.

 Неозначені займенники:

хтос , шос , чос , чогос , ск ікос , нивид-шо , нимавидома-шо ,      н ешо , н ішчо , шото , чимс , шо-нибут , чим-нибут ,  йаке-нибут ,йакиĭс , йакиĭто , йакогос , йакус (хату), которийс , дейак і , дешо , абийака .

Дуже часто відбувається перехід прикметника в займеник : ц іли жнива(всі жнива) , займенника в частку ĭде мен і с уда або глади мин і ни намочис а.

Іноді взазівні займенники тоĭ  наближається до означеного артикля :

Ой таки колис було жет е ̸̸̸  то таке було шо і трудно вспом інати ̸̸

Лексеми тоĭ, та(тайа), те(тейе) що втратили вказівне значення , уживаються в таких випадках 1) при повторному називанні предмета; 2)у порівнянні (навіть при першому називанні) : ти вже йак тайа цукерманиха вибралас а. 3)при називанні підмета як узагальненої особи : йак тайа дивул а.