Лінгвопсихологічний підхід до мовної агресії

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АГРЕСІЯ, ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕНЬ У ЛІНГВІСТИЦІ

1.1. Лінгвопсихологічний підхід до мовної агресії

1.2. Мовна агресія в комунікативно-діскусійній парадигмі

1.3. Мовна агресія і мовна поведінка

1.4.  Вербальна агресія як лінгво-прагматичне явище 

ВИСНОВОК  ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ АГРЕСІЇ, ЯК ВИДУ ЕМОЦІЙНОГО РЕАГУВАННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ  ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Терміни "вербальна агресія", "мовна агресія", "словесна агресія" останнім часом широко використовуються як в російській, так і в зарубіжній науковій літературі, однак феномен мовна агресії як об'єкт вивчення сучасної лінгвістики до сих пір залишається мало дослідженим, особливо на зарубіжному матеріалі.

Актуальність вивчення феномена вербальної агресії визначається перш за все низьким рівнем освіченості сучасного суспільства, зниженням рівня мовної культури, пропагандою насильства в засобах масової інформації.

Мовна агресія перешкоджає досягненню мети коммунікантів, реалізації завдань ефективної мовної взаємодії, деструктивно впливаючи на свідомість учасників спілкування, ускладнюючи повноцінний обмін інформацією і істотно знижуючи можливості взаєморозуміння комунікантів.

Агресивність є невід'ємною частиною культури сучасного суспільства і виражається не тільки у вербальній і невербальній поведінці людей, а й в художніх текстах, що свідчить про необхідність вивчення таких текстів за допомогою аналізу засобів мови і особливостей мови, за рахунок яких досягається комунікативна агресія.

В даний час спостерігається великий інтерес до вивчення мовної агресії, так як вона дуже часто використовується в усіх сферах життєдіяльності. Так, в лінгвістиці є цілий ряд робіт, в яких розглянуті окремі питання, пов'язані з вербальною агресією, такі, як питання прояви вербальної агресії в суспільстві (Ю.В. Щербініна), питання інвективи і лайки (В.І. Жельвіс), прототипи агресивної поведінки (Я.А. Покровська), взаємодія вербальних компонентів в мовному жанрі образи (Я.А. Покровська), мовні маніпуляції (І.В. Сентенберг, В.І. Карасик) і ін. Однак способи передачі агресивних проявів в мові розглянуті не в повному обсязі. Саме цей факт дозволив мені звернутися в даній магістерській роботі до розгляду вербальних агресивних реакцій в художньому тексті.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що мовна агресія індивідів набуває широкого поширення в процесі взаємодії і стосунків між людьми в нашому суспільстві у всіх сферах життєдіяльності і як наслідок знаходить яскраве втілення в англійській художній літературі. Даний факт свідчить про високий ступінь значущості лексико-семантичних способів вираження агресії в передачі емоцій тріади ворожості (гніву, відрази і презирства). Дана робота також є досить актуальною у зв'язку з недостатньою вивченістю окремих аспектів семантики одиниць мови й мови, що функціонують як засоби передачі вербальної агресії в британській художній літературі.

Наукова новизна роботи полягає в дослідженні лексичних одиниць, що виражають вербальну агресію. В роботі також виявлена ​​емоція ворожості - ненависть до доповнення тріаді ворожості

Теоретична значимість роботи полягає в тому, що результати дослідження лексико-семантичного "втілення" вербальної агресії, засновані на аналізі конкретного мовного матеріалу, вносять певний внесок в лексикологію. Так, в роботі виділені англійські лексико-семантичні одиниці агресивної семантики, в основі якої лежить агресія як вид емоційного реагування.

Практичне значення даного дослідження полягає в можливості використання зібраного матеріалу в навчальних курсах теорії та практики англійської мови (в курсі мовного спілкування та міжкультурної комунікації), лінгвістики тексту, лексикології; при написанні курсових і дипломних робіт, в можливості використання матеріалу при складанні навчальних посібників для школярів і студентів.

Методи дослідження: наглядовий, аналітичний, порівняльний, статистичний і використання глобальної мережі інтернет.

Структура дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.