Представництво у цивільному процесі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Кафедра підприємництва і права

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Цивільне процесуальне право України»

на тему:  Представництво у цивільному процесі 

Здобувача вищої освіти 3 курсу групи 1

Навчально-наукового інституту економіки,

управління, права та інформаційних технологій

спеціальності 081 «Право»

Сорока К.О.

Науковий керівник: професор

кафедри підприємництва і права

к.ю.н., доцент Кальян О.С.

м. Полтава 2021 рік

ЗМІСТ

ВСТУП..………………………………………………………………………..…3

1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ ПРЕДСТАВНИЦТВА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ……………………………………………………….5

2. ПРОЦЕСУАЛЬНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПРЕДСТАВНИКА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ………………………………………………………14

3. ПРОБЛЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………………………………………….22

ВИСНОВКИ .....……………………………………………………….…………30

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………33

ВСТУП

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства у громадян Украіни є право на ведення своїх справ в суді особисто або ж через представника. Необхідність участі представника у цивільному процесі викликана рядом обставин, серед яких, наприклад, неможливість ведення змагального процесу через недієздатність чи обмежену дієздатність сторін, або ж через неможливість колегіального керівництва юридичної особи особисто бути присутнім під час процесу, чи бажання зацікавленої особи отримати кваліфіковану юридичну допомогу під час розгляду справи. Інститут представництва сягає своїм корінням ще в часи давнього Єгипту, Риму, Греції. Проте актуальність даного права на сьогоднішній день лише зросла. Це зумовлене тим, що сучасний цивільний процес орієнтовано на процедуру змагальності, що в свою чергу потребує відповідного рівня знань від сторін.

 Оскільки на конституційному в законодавчому рівні в нашій державі закріплено право кожного громадянина на судовий захист, саме право на представництво допогає реалізувати вищезазначену можливість кожної особи.  Саме представництво виступає засобом реалізації права особи на судовий захист своїх прав  та законних інтересів. За допомогою права на представництво громадяни мають можливість залучити до захисту своїх інтересів у судовому процесі юридично грамотних осіб. Потреба у представництві досить розповсюджене явище, яке виникає в силу різноманітних ситуацій. Представництво є необхідним не лише коли особа за законом не має права реалізувати свої права та обов’язки, або ж фізично не може бути присутня по розгляді справи, а й у випадках, коли заінтересована особа не має бажання особисто займатись захистом своїх прав чи інтересів. 

Актуальність теми дослідження обумовлена в першу чергу великим значенням представництва в умовах поступового зміцнення гарантій конституційного права громадян нашої держави на судовий захист, а також гарантій реалізації в цивільному процесі принципів законності, змагальності і процесуальної рівності сторін при розгляді цивільних справ. На конституційному рівні в Україні не лише закріплено перелік прав та обов’язків людини і громадянина, а й визначено низку гарантій їх реалізації, серед який і право на судовий захист. Найбільш повній реалізації зазначеного права великою мірою сприяє юридична допомога кваліфікованих осіб, в тому числі через представництво у цивільному процесі.

Метою курсової роботи є дослідження інституту представництва у цивільному процесі, визначення його суті та видів, дослідження правового статусу особи представника, та визначення сучасних проблем, з якими стикається особа при захисті своїх прав та свобод за допомогою представника.  

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у процесі реалізації права особи на судовий захист за допомогою представника у цивільному процесі.

Предметом дослідження є правове регулювання права на судовий захист через представника у цивільному процесі, відповідні нормативно-правові акти, а також наукові розробки щодо його вдосконалення.