Влаштування зимового саду і підбір рослин для нього

[Введите текст]

Міністерство освіти і науки України

Державний заклад «Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка»

Факультет природничих наук

Кафедра  садово-паркового господарства та екології

Нікандров Олег Олександрович

Влаштування зимового саду і підбір рослин для нього.

Курсова робота

за спеціальністю 206 «Садово-паркове господарство»

Особистий підпис –  ______________

Науковий керівник –  Скаковский С. И

Старобільськ 2020

Вступ

1.Особливості створення зимового саду………………………………….2

1.1 Завдання зимового саду…………………………………………6

2. Етапи проектування зимового саду.……………………………………7

3 Мікроклімат зимового саду та обладнання……………………………..8

3.1 Вентиляція……………………………………………………….9

3.2Опалення………………………………………………………...11

3.3 Скління………………………………………………………….12

3.4 Система автоматизації…………………………………………14

3.5 Освітлення………………………………………………………14

4. Розташування зимовогосаду…………………………………………..15

5. Стилі і поради по оформленню………………………………………..17

6. Вибір рослин……………………………………………………………20

6.1 Догляд………………………………………………………………….26

Висновок…………………………………………………………………..27

Список використаних джерел……………………………………………28

Вступ

Актуальність:  зачем нужны функции ,зимних садов !Зимовий сад займає одне з перших місць у списку бажань домовласників з облаштування свого житла. Він зближує людину з природою і одночасно є захистом від негоди.

Зимовим садом називається спеціально відведений під озеленення приміщення, в якому на обмеженій площі розміщують рослини в поєднанні з елементами малої архітектури і по можливості з використанням води та каменю. Це один з найбільш складних видів озеленення приміщення, що вимагає знання декоративного садівництва, інженерного мистецтва і архітектури.

Мета – розробити технологію створення зимового саду

Завдання даної роботи:

1. Вивчити історію розвитку зимових садів
2. Вивчити технології створення зимових садів
3. Розглянути особливості оформлення інтер'єру зимового саду
4. Розробити агротехніку догляду за рослинами

1. Особливості створення та варіанти розташування

Спосіб дуже сподобався римлянам, які пішли набагато далі. Вони стали використовувати для горщиків спеціально відведені місця - підвіконня. А потім з'явилися і перші перестіліуми - «внутрішні» дворики, які огороджувалися з усіх боків колонадою. У них розбивали сади, додатково прикрашені фонтанами і великої скульптурою, що зображає божеств і героїв епосу. Хоча вони розташовувалися під відкритим небом, ізольованість насаджень стала першою передумовою для створення зимових конструкцій. Так як сучасного полікарбонату в ті часи, звичайно, не існувало, примітивні теплиці переховували шаром слюди, яка мала відносну прозорість, що дозволяло поверхні пропускати розсіяні сонячні промені. Середземноморський клімат був ідеальним для подібних експериментів. У Старому Світі першим випробував методику збереження літніх рослин в палаці взимку король Голландії - Вільгельм. Його слуги настільки якісно утеплили приміщення, що ніжні представники флори не злякалися навіть сильних морозів. Гості, які прибули на свято, були вражені побаченим.

В цей же час починається активна торгівля екзотичними рослинами і відкривають новий спосіб транспортування - в ящиках Уорда, які стали прообразом сучасних флораріумов. Для популярних в Європі апельсинових дерев конструюють «помаранчеві будиночки» - різновид оранжерей. Для інших цитрусових, фінікових дерев і теплолюбних пальм створюють спеціальні теплиці. Але вельможам і їх свиті подобалося не лише зрідка відвідувати свої «зелені куточки», а й проводити в них свята, тому тепличну методику висадки рослин в частково ізольований грунт замінили на «кімнатну», тобто в горщики і діжки. Це дозволило звільнити більше місця, а самі зимові сади перенесли в просторі павільйони палаців. Ось так вони і з'явилися в тому вигляді, який знайомий кожному з нас. Для створення повноцінного зимового саду залучали дизайнерів, архітекторів і професійних садівників. До сих пір однією з найпрекрасніших світових оранжерей залишається версальська, яку звели за часів Людовика XIV. Король мав схильність до цитрусових, тому більшу частину саду займають апельсини. Оранжерея функціонує досі, хоча вона і пережила реставрації та перепланування, які змінили її автентичного вигляду. Довгий час зимовий сад вважався долею приватних володінь і тільки до кінця XIX століття їх почали розміщувати в фешенебельних квартирах. Першими в Росії ідею висаджування рослин в закритих приміщеннях взяли на озброєння церковники. Ченці таким чином вирощували овочі і фрукти цілий рік.