Ізіолого- біохімічне значення для рослин бору та борні добрива

ЗМІСТ

Вступ        3

РОЗДІЛ 1. Вміст та трансформація сполук бору в ґрунтах і фактори, які на це впливають        4

РОЗДІЛ 2. Фізіолого- біохімічне значення бору для сільськогосподарських культур        5

РОЗДІЛ 3. Нестача і надлишок бору в культурних рослин        6

РОЗДІЛ 4. Ефективність борних добрив залежно від виду рослин        9

Висновок        14

Список використаної літератури        15

Вступ

Хімічні елементи, такі як бор, марганець, мідь, цинк, молі- бден, кобальт, входять до складу рослин у невеликих кількостях (0,01–0,001%), тому їх називають мікроелементами, а мінеральні добрива, які містять ці елементи – мікродобривами. Незважаючи на незначний вміст, мікроелементи життєво не- обхідні для розвитку рослин, оскільки виконують важливі фізіологічно-біологічні функції.

Мікроелементи входять до складу багатьох вітамінів, ферментів або активують їх роботу, беруть участь в азотному і вуглеводному обмінах, в окисно-відновних процесах, підсилюють процес фотосинтезу. Крім того, мікроелементи підвищують проникність клітинних мембран, таким чином впливаючи на надходження іонів у рослини, на фізичні властивості, структуру та фізіологічні функції рибосом. Крім того, під дією мікроелементів підвищується стійкість рослин проти грибних і бактеріальних хвороб, несприятливих умов зовнішнього середовища. Відомо, що мікроелементи входять до складу понад 200 різних ферментних структур. Тому в разі нестачі або порушення їх співвідношення кардинально змінюється метаболізм у рослинному організмі, що призводить до тяжких фізіологічних захворювань культурних рослин і різкого зниження їх продуктивності. Основне джерело мікроелементів для рослин – ґрунт, однак не завжди і не всі ґрунти можуть повністю задовольнити потребу рослин у них.

Бор необхідний рослинам протягом усієї вегетації, при цьому його не можна замінити іншими елементами живлення. Нестача бору призводить не лише до зниження врожаю, а й до погіршення його якості. Бор істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів.

РОЗДІЛ 1. Вміст та трансформація сполук бору в ґрунтах і фактори, які на це впливають

Валовий вміст бору в дерново-під-золістих грунтах 2-5 мг, в сірих лісових грунтах 3-9, в чорноземних 9-12 мг на 1 кг грунту, але доступні для рослин водорозчинні сполуки бору складають всього від 3 до 10% від загальної його кількості. Таким чином, велика частина бору знаходиться в грунтах в недоступних для рослин формах.

Кількість водорозчинного бору в дерново-підзолистих грунтах 0,1-0,5 мг на 1 кг, в сірих лісових 0,3-0,7, а в чорноземних 0,4-1,7 мг на 1 кг грунту.

За ступенем забезпеченості водорозчинним бором (в мг на 1 кг) грунту поділяються на такі групи:

I - дуже низька 015мг

II - низька 0,15-0,33 мг

Ш - середня 0,33-0,50 мг

IV - висока 0,50-0,70 мг

V - дуже висока 0,70 мг

У грунтовому розчині він перебуває у формі борної кислоти Н3ВО3.  Вважають, що забезпеченість рослин бором низька, якщо вміст його у водній витяжці становить 0,3 мг/кг грунту, середня – 0,3-0,5, висока – понад 0,5 мг/кг. Розчинність бору залежить від реакції середовища і підвищується після його підкислення. Забезпеченність рослин бором залежить від погодних умов. У посушливі роки його доступність для рослин зменшується, а в районах з достатнім зволоженням та на зрошуваних землях бор інтенсивно вимивається, зокрема на кислих грунтах.

На рухливість бору в грунті впливає вапнування, при якому вміст водорозчинного бору знижується. Пояснюється це тим, що під впливом вапнування в грунті посилюється діяльність мікроорганізмів, що використовують бор на побудову органічних речовин свого тіла. Можливо також проявляється антагоністичну дію кальцію по відношенню до бору, ніж утруднюється його поступ-лення в рослини.

РОЗДІЛ 2. Фізіолого- біохімічне значення бору для сільськогосподарських культур

 Бор за своєю фізіологічною роллю відрізняється від інших мікроелементів. Функції бору пов’язані з такими основними процесами як: