Фізична терапія хворих на фібромалгію

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ФІБРОМІАЛГІЇ        5

1.1. Особливості фіброміалгії та аспекти її діагностики        5

1.2. Методи лікування фіброміолгїї у сучасному світі        10

РОЗДІЛ 2.  ДОДАТКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФІБРОМІАЛГІЇ ЯК ХВОРОБИ        14

2.1. Характеристика спутних клінічних проявів при фіброміалгії        14

2.2. Психологічні особливості хворих на фіброміалгію        17

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ФІБРОМІАЛГІЇ        21

3.1. Характеристика переваги фізичної терапія при лікуванні фіброміалгії        21

3.2. Нормування обсягу фізичних навантажень під час проведення оздоровчо-тренувальних занять        24

ВИСНОВКИ        27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        29

ДОДАТОК А..................................................................................................................31

ВСТУП

Актуальність теми. Хронічні мязові болі – часта та серйозна проблема, з якою стикаються лікарі різних спеціальностей – терапевти, неврологи, психіатри, нейрохірурги, ревматологи. Хронічні болі часом носять виключно функціональний характер, при цьому паралельно пацієнти скаржаться на болі шлунково-кишкового тракту, головний біль, зміни сну, погіршення настрою й тому подібне.

Фіброміалгія це внесуглобне ревматичне захворювання, яке характеризується генералізованим м'язовим болем, стомлюваністю скелетної мускулатури та зниженням рівня больового порогу при пальпації в специфічних точках. Незважаючи на широке коло клінічних, електрофізіологічних, біохімічних досліджень в цій області, в проблематиці фибромиалгії існує багато невирішених питань щодо патогенезу захворювання й лікування. Застосовувані в даний час в лікуванні хворих фіброміалгію фізіотерапевтичні й фармакологічні засоби ефективні не більше ніж у половини хворих і не дають стійкого поліпшення або ремісії.

Фіброміалгія – одна з найголовніших проблем клинічної історії. Незважаючи на високу поширеність в популяції та на значний рівень звернень за медичною допомогою, діагностика фіброміалгії здійснюється незадовільно. Дискусійними є питання її клінічного симптомоутворювання, нозологічної самостійності та вибору пріоритетних методів лікування. Тривалий час в літературі можна було зустріти опис функціональних м'язових болів з психосоматичними симптомокомплексами, як «міозит», «м'язовий ревматизм», «вегетоміозіт», «нейроостеофиброз». Як клінічний синдром дане захворювання було описано у 1904 р. W.Govers, як фіброзит, згодом фиброміалгія (ФМ).  У 50-60-і рр. ряд наукових дослідників відносили фіброміалгію до психосоматичного захворювання.

Вагомий внесок у дослідження проблем діагностики та лікування зробили вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема, Данилов А.Б., Порошин А.В,  Сулейманова Г.П., Чичасова Н.В., Лотфуліна Н.З., Мухаметова Є.Р., Насонов Є.Л., Іголкіна Є.В., Єсин Р.Г., Єсин О.Р.,  Горобець Є.А., Галіулін К.Р., Табеева Г.Р., Короткова С.Б., Вейн А.М., Дюкова Г.М., Пайл К., Кеннеді Л., Клаун Д., Мюллер В., Міаз П., Сміт Х.А., Бернарді К., Беннет Р., Клаув Д. та ін.

Попри значну кількість публікацій, присвячених висвітленню основних принцепів діагностика та лікування фіброміалгії, актуальними залишаються детальніший аналіз особливостей лікування захворювання за допомогою фізичної терапія та інших сучасних методів, а також дослідження психологічних особливостей хворих на фіброміалгію. Теоретична та практична цінність таких досліджень зумовили вибір теми курсової роботи, її мету, завдання та структуру. Тема данної курсової роботи – «Фізична терапія при фіброміалгії».