Розробці комплексної програми фізичної реабілітації для хворих на ДЖВШ

ФКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ

КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ на Дискінезію жовчовивідних шляхів»

Виконав:

студент 4-го курсу, групи 45-фр

напряму підготовки 6.010203

«Здоров’я людини»

Курисько А. І.

Київ-2017

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ДЖВШ –  Дискінезія жовчовивідних шляхів

ЛГ – лікувальна гімнастика

РНК –  рибонуклеїнова кислота

ЛФК –  лікувальна фізкультура

УЗД –  ультразвукове дослідження

ШКТ –  шлунково-кишковий тракт

ЖХБ –  жовчні кислоти, холестерин і білірубін

ПРФ –  Показники рухової функції жовчного міхура

                                                         ВСТУП

Актуальність. Розробка нових методів лікування захворювань залишається основною проблемою сучасної медицини, однак, незважаючи на значно збільшений рівень діагностичних методик і розробку принципово нових лікарських засобів, до теперішнього часу ефективність лікування більшості соматичних захворювань залишається невисокою [2, 34].

Дискінезії жовчовивідних шляхів займаює істотне місце в клінічній медицині. Захворювання  часто вражає людей найбільш працездатного віку, обумовлюючи високий показник тимчасової непрацездатності та інвалідності.

Тісний анатомо-фізіологічна зв'язок між органами травлення унеможливлює роздільне лікування того чи іншого органу при його захворюванні.

При захворюваннях травної системи спостерігаються зміни рухової, секреторної і всмоктуючої функцій. Патологічні процеси шлунково-кишкового тракту перебувають у тісному взаємозв'язку між собою і зумовлені порушенням нервової регуляції.

В результаті порушення секреторної функції розвиваються гастрити, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки та ін, а при розладі моторної функції - коліти, запори та ін.

Спеціальні фізичні вправи, спричинюючи почергове підвищення і зниження внутрішньочеревного тиску, тонізують гладку мускулатуру жовчного міхура, жовчовивідних проток і сфінктера Одді, прискорюють жовчовиділення, запобігають застою жовчі. Лікувальна фізкультура підсилює дію жовчогінних препаратів і спазмолітичних засобів.

В основі проведення занять фізичними вправами лежить принцип визначення величини граничних навантажень, встановлення допустимого їх рівня та адаптація пацієнтів до поступово зростаючих навантажень. Для забезпечення ефективності занять з фізичної реабілітації необхідно активізувати функціональні резерви серцево-судинної системи. На жаль, серед великої кількості методик розширення рухової активності людей недостатньо чітко визначені критерії величин граничних навантажень з урахуванням функціонального статусу кожного пацієнта. Серед великої кількості робіт не знайдено загальноприйнятих методик занять фізичними вправами для хворих з  ДЖВШ,  що обумовлює актуальність теми курсової роботи.