Інноваційні сорти олійних/олійноефірних рослин. Конопля

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

[pic 1]

РЕФЕРАТ

на тему:

Інноваційні сорти олійних/олійноефірних рослин.

Конопля

[pic 2]

м. Дніпро, 2021

ЗМІСТ

ВСТУП

Конопля – це одна з найважливіших технічних культур, яка використовується у різноманітних галузях промислового виробництва. У Радянському Союзі були зосереджені найбільші площі посівів коноплі у світі  - до 1 млн га або більше 80%. Однак на даний час внаслідок змін у сільському господарстві, а також обмежуючих заходів збоку правоохоронних органів щодо обов’язкового ліцензування та охорони посівних конопель, площа скоротилась до тисячі гектарів. На сьогодні у світі спостерігається тенденція відродження коноплярства, відбувається різке збільшення посівних площ і лідируючу позицію займають Китай, Канада, Франція, Німеччина та США. Дослідженням, виробництвом і переробкою коноплі займаються більш ніж 200 компаній у всьому світі. У тому числі і в Україні на сучасному етапі свого розвитку коноплярство зазнає процесів трансформації до ринкових умов та період становлення, що пов'язаний зі збільшенням посівних площ конопель та обсягів виробництва та використання конопляної сировини у промисловості. Конопля стає однією з найпопулярніших сировин для харчової, медичної, косметичної, легкої, будівельної та інших галузей промисловості.

Основна проблема коноплярства – вміст у культурі тетрагідроканабіола (ТГК). Це канабіоїд, який є наркотичною речовиною і використовується для виготовлення марихуани. Кожен рік на поля селекціонерів приїжджають співробітники управління за контролем та обігом наркотиків та перевіряють коноплю на вміст у ній ТГК. Існує певний список сортів, які дозволені для розведення аграріями. Їхньою особливістю є присутність у складі менше ніж 0,08% ТГК, що є гранично допустимою нормою на законодавчому рівні в Україні. Учені мають на меті знизити цю цифру до 0,01-0,02% шляхом селекції нових сортів та гібридів коноплі.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Культурні форми коноплі (Cannabis sativa L.), як вважають дослідники, походять від дикої коноплі. Вважається, що центром походження конопель є Середня Азія (гірський центральний і західний Китай), а їх розповсюдження йшло шляхом розвитку торгівлі у північному і південному напрямку [1]. У результаті природного і штучного добору утворилися еколого-географічні типи, які відрізняються між собою багатьма ознаками. На практиці широко використовують поділ конопель на північні, середньоросійські і південні [2]. Частина науковців вважає, що назву «середньоросійські» слід замінити на «середньоєвропейські», бо на їхню думку, більше відповідає дійсності і охоплює більший ареал їх поширення. Така назва еколого-географічного типу поширена і за кордоном [3].

Будучи однорічною лубоволокнистою рослиною, всі еколого-географічні типи конопель мають подібну будову і функціонування вегетативних і генеративних органів.

Стебло біля основи округле, вище другого міжвузля має рифлену форму, а в середній частині воно округле і борозенчасте. Залежно від типу, сорту і умов вирощування висота буває 0,6—5 м, а товщина — від 3 до 30 см. При оптимальній густоті посіву стебла не гілкуються знизу, а зверху утворюють лише слаборозвинені квітконосні пагони, які становлять чоловіче і жіноче суцвіття. Кількість міжвузлів коливається від 3 до 10. Широко змінюється також їхня довжина, яка має велике значення при практичному використанні стебел. Міцність волокна у вузлах дещо менша, ніж у міжвузлях. Довжина міжвузлів змінюється від 5 до 40 см. До середини стебла довші, а до країв — коротші. Всередині стебло порожнисте. Змінюється також і товщина стебла. До середини воно потовщується, а до верхівки — стає тоншим [4].