Модульна контрольна робота з «Філософія»

Модульна контрольна робота

з навчальної дисципліни «Філософія»

для студентів ІІ курсу КНЛУ

(ступінь вищої освіти: бакалавр)

Варіант №14.

Рівень А: (10 б.)

Дайте Ваше визначення філософії, сформоване згідно тексту (текстів).

Зазначте текст (чи тексти), який (які) були для Вас найбільш значущими / цікавими / корисними в процесі підготовки до семінарських занять з філософії.

Філософія – дисципліна, яка вивчає роздуми про буття людини, фундаментальні принципи світу, відношення людини до світу та ставлення людини до різних життєвих сфер.

Великий вплив на мене мав текст Фрома Е. «Анатомія людської деструктивності», де ми розглядали тему агресії і злості, її вплив на життя людей. Автор виділяє два види агресії: доброякісну і злоякісну. Доброякісна агресія – реакція на погрозу вітальним інтересам індивіда, носить вибуховий характер, загасає, як тільки зникає небезпека . Злоякісна агресія – це специфічна людська пристрасть до абсолютного панування над іншою живою істотою й бажання руйнувати.

Прочитавши цей текст, я зробила висновок, що варто викорінювати з себе прояви злоякісної агресії та знижувати доброякісну.

Рівень В (1): (20 б.)

Опрацювавши запропонований текст(Ортега-і-Гассет Х. Бунт мас), розкрийте наступні тези:

- Феномен «бунту мас» та його характеристики. Амбівалентність понять «маса» і «юрба».

- Ознаки гіпердемократії.

- Основні маркери життя масової людини. Феномен «пересічної людини».

- Ваш погляд на проблеми, окреслені в тексті.

1. Маса - є суб'єктом у спільноті. За автором: "Маса — це "рядова людина". Отак проста кількість — юрба — перетворюється в якісне визначення: це людина, що не відрізняється від інших, а являється повторенням загального типу. В присутності однієї особи ми можемо пізнати, чи вона належить до маси, чи ні. Маса — це кожний, хто сам не дає собі обґрунтованої оцінки, а натомість почуває, що він "такий, як усі", і проте тим не переймається і навіть задоволений почуватися таким як інші. Бунт мас можна розглядати як лжетріумф ідеалу демократії, зрозумілої буквально, як “влада народу”, що на практиці означає владу більшості, а більшість складається переважно з пересічних, «рядових людей». Ключовою особливістю юрби є його готовність бути об’єктом навіювання. Навіяна ідея передається всім, а опанувавши юрбою, буде виражатися в дії. Для юрби зникають перепони на шляху реалізації практично будь-яких ідей. До переліку характерних ознак юрби належать: імпульсивність, дратівливість, нездатність обмірковувати, перебільшена чуттєвість та ін.
2. Щодо демократії, Ортега-і-Гасет схвалював лише ліберальну  демократію. Ліберальна демократія по суті не є владою маси чи більшості. Те, що демократія в якомусь сенсі “пропонує правити кожному з нас”, не означає, що кожний має скористатися цим.
3. Перш за все, життя масової людини характеризується матеріальною вигодою. Завдяки цьому пересічна людина може з легкістю розв’язати свої господарські проблеми. Від другої половини XIX століття пересічна людина вже не натрапляє на жодні соціальні перепони. Себто також у формах суспільного життя вона вже не зустрічає перешкод і обмежень від самого народження. Ніщо не примушує її обмежити своє життя. Пересічна людина дізнається, що всі люди рівноправні. Бо, дійсно, проста людина, зустрівшись з таким технічно й суспільно досконалим світом, вірить, що його витворила природа, і ніколи не подумає про геніальні зусилля видатних одиниць, яким він завдячує своє існування. Ще менше вона признає думку, що дальше існування цих досягнень залежить від певних нелегких людських чеснот, що їх найменший заник миттю завалив би всю величну споруду.
4. На мою думку, потрібно займатись своїй саморозвитком, щоб не бути юрбою: не піддаватись впливу інших людей, які можуть використати це у своїх цілях. Потрібно мати свою думку і позицію, навіть якщо вона відрізняється від інших. Це не показник, якщо 2 окремих індивіда мають 2 абсолютно різні позиції і погляди на 1 ситуацію. Головне не керуватись деструктивністю і не піддаватись злоякісній агресії.

Рівень В (2): (20 б.)

Здійсніть анотацію тексту, використовуючи наступний алгоритм: ключові слова (до 7), актуальність, основні проблеми (3-5), висновки.

Текст: П. Юркевич «Докази буття Божого» (фрагмент).