Модульна контрольна робота з «Світова економіка і сервіс»

Модульна контрольна робота з дисципліни

«Світова економіка і сервіс»
Дана контрольна робота  аналізує економіку Італії.

1. Основна характеристика Італії:

• Столиця    
•    До якої категорії держав відноситься  
• Територіальне розташування      
• Чисельність населення      
• Політичний лад, політична ситуація в країні      
• Валюта
• Основні історичні події  
• Зміни основних макроекономічних показників (ВВП, ВНП, ЧНП, ВВП на душу населення) за 2019 -
  2021  роки.

2.       Галузева структура економіки даної держави, питома вага сектору сервісу у структурі ВВП.
3.       Транспортна інфраструктура держави (її особливості).

1.Основна характеристика Італії.

      Італія - велика країна Середземномор'я, що входить до складу "великої сімки". Вона займає Апеннінський півострів, острови Сицилію, Сардинію та інші дрібні острови. У сучасних межах держава сформувалась у 1870 р. шляхом об'єднання князівств. Італія відноситься до групи індустріально розвинених країн, будучи членом «великої сімки», активно бере участь в міжнародному економічному житті.

Столиця - Рим.

Італія - морська і гірська країна, що розкидалася на півдні Європи від Альп до Середземного моря. На північному заході Італія межує з Францією, на півночі з Швейцарією і Австрією, а на північному сході з Словенією. У межах Італії розташовані крихітні держави: Сан-Марино і Ватикан. Найбільші міста: Рим (3100 тис. чол.), Мілан (2300 тис. чол.), Неаполь (1500 тис. чол.), Турін (1200 тис. чол.), Генуя (1000 тис. чол.), Палермо (900 тис. чол.), Болонья (670 тис. чол.), Флоренція (630 тис. чол.), Парі (410 тис. чол.), Катання (380 тис. чол.), Венеція (350 тис. чол.). У адміністративному відношенні Італія розділена на 20 областей, що включають 94 провінції. Площа Італії - 301 тис. Км2.

Населення. За чисельністю населення (57,3 млн. осіб, 2000 р.) Італія займає третє місце в Європі після Російської Федерації, Німеччини і перше - у Південній Європі. Більшість населення становлять італійці (94,1%), сардинці (2,7%), ретороманці (1,3%) та інші національності (1,9%). Національні меншини, у своїй більшості, проживають у прикордонних районах вздовж Альпійських гір.

Переважна більшість віруючого населення - католики (83,2%). Церква в Італії відокремлена від держави. Однак, вона має величезний вплив на життя італійців.

Середня щільність населення - 190 осіб/км2. За цим показником Італія займає п'яте місце у Європі і перше - серед країн Південної Європи. Найщільніше заселені рівнини Ломбардії і Ліґурії, де найсприятливіші умови для інтенсивного землеробства і розвитку промисловості. Тут щільність населення перевищує 300 осіб/км2.

У країні переважає міське населення (77%), основна частина якого проживає у Північній Італії, особливо на Паданській рівнині.

Більшість міст Італії мають багатовікову історію і відомі у світі своїми архітектурними пам'ятками, старовини та унікальними музеями.  Водночас вони є осередками сучасної промисловості, науки, культури, важливими транспортними вузлами, адміністративними центрами:

• Мілан - 4,2 млн. жителів,
• Неаполь - 3,0 млн.,
• Рим - 2,8 млн.,
• Турин - 1,3 млн.,
• Палермо - 734 тис,
• Генуя - 701 тис,
• Болонья - 412 тис,
• Флоренція - 408 тис,
• Катанія - 364 тис,
• Барі - 353 тис,
• Венеція - 318 тис,
• Мессіна - 275 тис,
• Верона - 259 тис,
• Трієст - 231 тис. осіб та ін.

Для Італії характерна значна еміграція як в заокеанські країни - США, Канаду, Аргентину, Бразилію, так і в сусідні - Німеччину, Францію, Швейцарію. Всього від кінця XIX ст. з Італії виїхало майже З0 млн.. осіб.

Основною причиною цього було аграрне перенаселення та значне безробіття, яке не зменшилось і в період дев'яностих років XX ст. Так, якщо в 1970 р. число безробітних становило 3% економічно активного населення, а в 1985 р. - 10,2%, в 1994 р. - 11,5%, то в 1999 р. - 11,6%

Італія - парламентська республіка. Главою держави є президент, строк повноважень якого - 7 років. Законодавчі функції має парламент, що складається Сенату і Палати депутатів. Рада Міністрів має виконавчі функції, голову її призначає президент. Політична система базується на демократичному плюралізмі і багатопартійності. Останнім часом особливу популярність здобули: "Ліга Півночі", партія ПДС (ліві демократи), "Вперед, Італія", "Національний Альянс", Італійська комуністична партія. Такий розподіл політичних сил свідчить про перевагу новоутворених партій і об'єднань та кризу довір'я до корумпованих чиновників з партій популістського спрямування. Італія - високо розвинута країна постіндустріального типу. За рівнем економічного розвитку в цілому посідає шосте місце в світі; по деяких економічних параметрах вона вже випереджає Велику Британію. Порівняно з іншими розвинутими країнами Італія відрізняється дещо вищими темпами післявоєнного розвитку економіки, запізнілою індустріалізацією, більш високою часткою легкої промисловості і сільського господарства, виключною роллю туризму. Особливою, відмінною рисою Італії є значно більша, ніж в інших країнах розвинутої групи, участь держави в регулюванні економіки. На державний сектор припадає 20% доданої вартості, 24% інвестицій і 15% зайнятих. Рівень безробіття в Італії вищий, ніж в більшості країн ЄС Своєрідністю економіки Італії є суттєва частка "тіньової економіки", що також не типово для західноєвропейських країн. Ще однією особливістю є бурхливий розвиток малого і середнього бізнесу наприкінці XX ст.