Соціалізація особистості

Есе

На тему: «Соціалізація особистості»

   Перш за все, хочеться відзначити те, що новонароджений малюк схожий на матеріал, його можна порівняти з тестом, що виліпиш, то і отримаєш. Людське дитинча, потрапивши після народження в цей світ, відразу оточене людьми, чує звуки, голоси, відчуває дотики мами. Надалі розвиток немовляти проявляється в ознаках наслідування людської мови, дитина починає проявляти емоції, страх, радість, невдоволення. Далі батьки починають вчити сидіти, ходити, їсти самостійно і можна спостерігати такі явища, як малюк несвідомо наслідує матір чи батька. Тобто початковим фактором формування особистості стає сім'я, а так само родичі і близькі люди.

   Всім вже відома історія хлопчика на ім’я – Мауглі. На прикладі Мауглі цією сім'єю для нього стала вовча зграя. Він навчився полювати, засвоїв правила поведінки того середовища, в яке він потрапив. Все той же, але тільки в тваринному світі. Особистість Мауглі в оповіданні неоднозначна, з одного боку це тваринні інстинкти, з іншого боку прояв людських рис. Але в реальності дітей - Мауглі практично неможливо соціально адаптувати в людському суспільстві. Дитина, вихована в джунглях вже не здатна повноцінно розвиватися як особистість, як індивід, як людина, так як придбана ним тварина поведінка, інстинкти і правила поведінки в дикому середовищі, не дають оптимально адаптуватися серед людей. Є, звичайно, винятки, але в основному діти - Мауглі або гинуть, або залишаються на тому ж рівні розвитку.

   Після дитинства, роль в соціалізації особистості відіграють такі установи, як садок, школа. У процес включаються такі фактори, як однолітки, педагоги або вихователі. У дитини розширюється кругозір і вона бачить світ вже не тільки з вікна свого будинку, але і вже в досить сформованих для його віку інших ракурсах. Таким прикладом може служити наслідування своїм одноліткам, що в одній сім'ї може вважатися нормою,а  в іншій сім’ї може бути неприйнятно. У ці моменти у дитини відбуваються внутрішні конфлікти,і у деяких можуть виникнути такі прояви в сім’ї, коли мама п'є валер'янку, а тато хапається за ремінь, після того, як дитина, наприклад, нецензурно висловилася, коли в даній сім'ї, ніхто і ніколи не висловлювався таким чином. Не дарма кажуть, що дитина подібна до губки, яка вбирає все те, що знаходиться поруч або оточує її. Всі ті соціальні та поведінкові норми, виховання, образ поведінки, психологічні установки, знання, навички, які набуває дитина в людському суспільстві дозволяє їй позитивно, або негативно функціонувати в ньому. Варто зазначити, що найважливішу, на мій погляд роль,відіграє насамперед сім'я. Саме початкове формування особистості, сприяють подальшому становленню її не тільки як людини в загальному понятті цього слова, але і як індивіда, як унікальне поєднання його вроджених і набутих властивостей. Найчастіше можна побачити проблеми тієї чи іншої сім'ї, коли дитину, яку сильно оберігали, живе як кімнатна рослина, яка стоїть на одному місці або яку переставляють з одного місця на інше, а як тільки виставити на вулицю і вона тут же гине. Або наприклад випадки дітей-сиріт, коли дитина виросла без материнської та батьківської любові, стає сильною особистістю під впливом тих факторів, які в тій чи іншій мірі впливали в процесі формування її як особистості. І вона набуває такі навички, які в подальшому допомагають її втриматися на плаву. Як кажуть своїми словами - засвоїла правила гри. А тих хто їх не зміг засвоїти, або з тих чи інших причин не хотів розуміти їх, стають викинутими на узбіччя життя. Це вже окрема тема наркоманії, алкоголізму. Але повернемося до того,що соціалізація особистості перш за все, дає зрозуміти по яких орієнтирах потрібно рухатися по життєвому шляху.