Особистості психодіагностики військовослужбовців

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕНИ ВИВЧЕННЯ ПРИ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОМУ ТЕСТУВАННІ КАНДИДАТА НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЗА КОНТРАКТОМ……………………………………

1.1. Акцентуації характеру……………………………………

1.2. Риси особистості………………………………………………………

1.3. Адаптація до умов військової служби…………………………………

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСНОВНИХ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДИК…………………………………………

2.1. Методика визначення типу акцентуації рис характеру та темпераменту К. Леонгарда і X. Шмішека………………………

2.2. 16-факторний опитувальник Р. Кеттелла……………………………

2.3.  Багаторівневий особистісний опитувальник «АДАПТИВНІСТЬ-200»……………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КАНДИДАТІВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЗА КОНТРАКТОМ……………………………………

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Психологічна діагностика військовослужбовців сьогодні – одна з основних форм практичного застосування професійних можливостей психолога. Методики психодіагностики нині широко розповсюджуються у військах в професійно-психологічний відбір військовослужбовців на контрактну службу, для контролю психічного розвитку, схильності до навчання, прогнозування поведінки, ступінь адаптивності до незвичних умов. А військовослужбовці повинні бути не тільки мати добру фізичну форму та підтягнутими у стройовому відношенні, а ще й бути психологічно готовими до виконання службово-бойових завдань.

Об’єктом дослідження курсової роботи є розгляд методик, за допомогою яких психолог може дослідити властивості особистості військовослужбовця перед прийомом на контрактну службу.

Предметом – особистості психодіагностики військовослужбовців.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні характеристик психодіагностичних методик, відібраних для військовослужбовців

Проведений професіографічний аналіз особливостей діяльності військовослужбовців і складені на його основі психограми свідчать про те, що на ефективність діяльності військовослужбовців різних підрозділів впливають психологічні особливості, що належать до всіх сфер особистості. Звісно, що у військовослужбовців різних підрозділів конкретні професійно важливі якості можуть і мають не збігатися. Проте й завданням профвідбору, на відміну від професійного підбору і розстановки кадрів, є визначення потенційної придатності до служби, відсіювання осіб, які будуть, напевне, неефективними у військовій діяльності, а не визначення рівня їх ефективності у тій чи іншій діяльності (це завдання наступних науково-дослідних робіт, що будуть вирішувати завдання підбору і розстановки кадрів). Така постановка завдання визначила добір методів та особливості їх використання.

Зокрема, методи добиралися таким чином, щоб охопити всі сфери особистості. За основу було взято одну з найдосконаліших класифікацій сфер особистості, що має виражену практичну спрямованість і потенційно придатна для дослідження особи як суб’єкта праці, – класифікацію Б. Г. Ананьєва. Він виділяв такі сфери особистості, як:

– темперамент;

– задатки та здібності;

– мотивація (спрямованість);

– характер;

– воля;

– почуття.

З метою дослідження цих сфер брали найбільш надійні й інформативні психодіагностичні методики, зокрема:

– для дослідження особливостей темпераменту – методику “Самооцінки структури темпераменту (Б. М. Смірнов);

– для дослідження загальних здібностей, що визначають можливість оволодіння будь-якою діяльністю, – прогресивні матриці Равена;

– для визначення особливостей мотивації вибору саме професії військовослужбовця – Закриту анкету вивчення мотивації професійного вибору абітурієнтів у ВНЗ МВС;

– для визначення особливостей характеру та їх загострень, що погіршують пристосування до нових умов і обставин життєдіяльності – методику визначення типу акцентуації рис характеру і темпераменту (К. Леонгард та Х. Шмішек);