Г. Сковорода - засовник украiнськоi класичноi фiлософii

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

«Г. СКОВОРОДА – ЗАСНОВНИК

УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ»

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………2

1. Біографія та творчий шлях Г. С. Сковорода………………………..5
2. Філософія Г. С. Сковороди…………………………………………..7
3. Сковорода –засновник класичної української філософії…………..9

Висновок…………………………………………………………………......12

Список використаних джерел………………………………………………13

ВСТУП

Інтеграція філософської думки України в світову філософську думку опосередковані надзвичайно різноманітними факторами. Будучи стурбованими нагальними проблемами свого народу і свого часу, українські філософи зверталися не просто до всієї філософії своєї епохи, а часто до тих її навчань, які вже займалися аналогічними проблемами і стали надбанням минулого. Своєрідно переробляючи і пристосовуючи ці вчення, українські філософи нерідко створювали нові оригінальні системи. Так що історія української філософської думки, як будь-якого народу в порівнянні з розвитком світової філософії сповнена зрозумілих рухів і забігань вперед.[1. № 42. – С. 269–271]

Говорячи про специфічні риси філософської свідомості тієї чи іншої історичної епохи чи окремої країни (і навіть окремого мислителя), зазвичай вказують на зародження, формування та розвиток цієї специфіки. Як правило, в цьому процесі вирізняють той момент, коли ці специфічні риси набувають найбільш виразного, чіткого вияву. Зазначений період зрілості, творчого розквіту й адекватності своїм можливостям філософського знання (або літературно-мистецького процесу, або культури загалом тощо) називають класичним періодом у його історії, класикою.

Хотілося б одразу застерегти від дещо спрощеного тлумачення «класики», як найвищого піку розвитку, відносно якого попередні й особливо наступні стадії постають як щось «ще» або «вже» «неспроможне», щось «менш повноцінне», а то й прямо «занепадницьке» Цей підхід є спрощенням (вульгаризацією) таких багатопланових і багатомірних духовних феноменів, як філософія, література, мистецтво тощо. Адже хіба можна назвати елліністичну філософію чи культуру біднішими чи примітивнішими щодо антично-класичної їхньої доби? Аж ніяк. У багатьох рисах еллінізм яскравіший і багатобарвніший за класику. Те саме можна сказати й про сучасну світову філософію порівняно з європейською (Нового часу) чи німецькою філософською класикою. [1. № 43. – С. 273–275]

Отже, можна зазначити, що: нічого більшого, ніж зрілість, виразність, чіткість вияву специфічних рис філософії (чи іншого духовно-культурного феномена певного історичного періоду або певної країни), терміни «класичний період» (доба), «класика» не означають. Саме в цьому розумінні можна вжити термін «українська класична філософія».

1. Біографія та творчий шлях Григорія Савича Сковорода.

Григорія Савича Сковорода являється українським філософом, ця людина була різнобічною особистістю. Тому українці, які мали освіту прозвали його "своїм Піфагором", "українським Сократом", "степовим Ломоносовим".

Григорій Савич Сковорода народився 22 листопада (3 грудня) 1722 року в околицях Полтави в сотенному селі Чорнухи Лубенського полку, що входив у межі Київської губернії. Серед уродженців Лубенського полку в ревізьких книгах XVIII століття також згадуються Клим, Федір і Омелян Сковорода, очевидно, що складалися з Григорієм Сковородою в спорідненості. Григорій був другою дитиною в сім'ї малоземельного козака Савки (Сави) сковороди і його дружини Палажки (в дівоцтві — Пелагеї Степанівни Шангірєєвої).[7. C 5 - 6]

Мати філософа була дочкою Степана Шан-Гірея, нащадка хрещеного кримського татарина, який служив козаком в Канівському полку. Наказним полковником в Канівському полку в 1650 - му році був призначений якийсь Іван Шан-Гірей. Рід Шан-Гіреїв мав колись високе положення в Кримському ханстві. Точних відомостей про батька Степана Шан-Гірея не збереглося. Згідно з дослідженнями, імовірно, він був у прямому спорідненні з Шан Шагін Гіреєм, молодшим братом хана Мухаммеда Гірея III, який правив у Кримському ханстві протягом чотирьох років. Батько Шан Шагін Гірея і Мухаммада Гірея III служив намісником Івана Грозного в Астрахані.[5. C. 34]