Структура та наукова дiяльнiсть iсторико-фiлологiчноi секцii украiнськоi академii наук 1918-1921 рр

СТРУКТУРА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОЇ СЕКЦІЇ  УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК (УАН) 1918-1921 РР.

Стаття присвячена діяльності історико-філологічної секції Української академії наук 1918-1921рр. У статті відображено хронологію створення історико-філологічної секції, структуру роботи, розвиток наукових напрямів цього періоду.  Ключові слова:Українська Академія наук, УАН, історико-філологічна секція, 19181921рр., хронологія.

The article is devoted to the activity of the historical-philological section of the Ukrainian Academy of Sciences 1918-1921. The article presents the chronology of the creation of the historical-philological section, structure of work, development of scientific directions of this period. Key words: Ukrainian Academy of Sciences, UAN, historical and philological section, 19181921, chronology.

1918 р. 14 листопада 1918р. гетьманом П.Скоропадським було підписано ”Закон Української держави про заснування Української Академії наук в м.Києві”, затверджено її статут та перших академіків. В академії працювали 72 дійсних члени, що розробляли понад 60 наукових напрямів. (22 по 1-му Відділу, 30- по 2-му і 20 по 3-му). Кількість членівкореспондентів встановлювалась для кожного наукового напряму спільним зібранням, і обиралась з осіб, що мали наукові заслуги. За статутом академії існувало 3 відділи: Історикофілологічний, фізико-математичний і соціальних наук.

В 1-му відділі розвивалося дослідження в таких галузях як: граматика та історія української мови, історія українського народу, історія українського мистецтва в контексті з всесвітньою історією мистецтва, українська народна словесність, історія українського письменства, археологія України, історична географія та етнографія, історія української церкви. Головною метою цього відділу було підвищення національної свідомості українців. При історико-філологічному відділі створювались кабінети експериментальної психології і фонетики. Були створені постійні комісії як окремі самостійні структури:для складання словника живої української мови(головний редактор і директор – А. Кримський). Для видання новітньої української літератури. Для видання пам’яток історії, письменства і мови (керівний професор – В. Данилович). Для складання історично-географічного словника української землі (голова – Д. Багалій). Для складання історичного словника української мови (директор – професор Є. Тимченко). Для дослідження пам’яток українського мистецтва. Морфологічно-термінологічну комісію. Діалектичну комісію. Для присудження премій за наукові твори. Для збирання і видання фольклорного матеріалу. Для видання пам’яток новітнього українського письменства (голова і керівник ‒ С. Єфемов). Розподіл наукових дисциплін і академіків (1918р):  Д. Балагій ‒ історія України;  А. Кримський – арабо-іранська філологія;  М. Петров – українське письменство;  С. Самль-Стоцький ‒ українська мова (граматика). В історико-філологічному відділі проводились дослідження пов’язані з загальним мовознавством, історією Литви, класичної філології, слов’янської історії, всесвітньої історії та літератури, філософії, вивчення Тюркської і Візантійської культур. Також був закладений клас українського красного письменства, а також, в майбутньому, план створити клас слов’янства та спільних з ним народів, де вивчалася історія слов’янства, Росії, такі мови як: білоруська, польська, російська, єврейська, литовська, болгарська, чеська, та ін. 1919 р. Протягом 1919 р. Академія та її співробітники зазнали утисків. Весь час Академія захищала своїх членів. Так було заарештовано П.Стебницького ‒ редактора «Біографічного Словника діячів української землі», котрий видавала Академія. До словника входили всі життєписи всіх діячів, які жили на Україні, не залежно від їх національності, релігії, переконань. Академія клопоталась, також, про відомого письменника, члена УАН з красного письменства С.О.Єфремова, клопотання не були марними Стебницького і Єфремова 5 квітня було випущено з-під арешту. Намагалися звільнити В.П.Науменка, однак клопотання спізнилося. Протягом 1919 р. в історико-філологічному відділі було обрано 5 академіків: М.Сумцов, С.Єфремов, В.Перетц, М.Біляшівський, К.Харлампович. 23 лютого 1919р. скликано перше засідання Постійної комісії для створення біографічного словника діячів української землі. Головою 1-го Відділу обрано академіка Д.Багалія, а секретарем С.Смаль-Стоцького. Вцілому було скликано 8 засідань комісії, на яких обговорювалось питання побудови словника, та організаційні питання. Відділ провів 30 засідань, де розглядались кандидатури нових членів Академії, склад комісії, видання, та створення постійних комісій. Постійні комісії: 1. Правописно-термінологічної мови.(голова – А.Кримський, керівник над працями А.Ніковський). Всі секції (природничої термінології, юридична, правописна і технічна) розпочали роботу 17 червня 1919р. Загальні збори були кожного вівторка, а також кожна секція окремо проводила свої засідання. Розроблялася методика добору народних і літературних термінологічних матеріалів, їх систематизація і підготовка до друку. 2. Для складання історичного словника української мови (директор ‒ Є.Тимченко (пропав безвісті), тимчасовий директор А.Кримський) Було розглянуто матеріали, і почалася розробка словника.