Особливостi мовного вiдтворення ментальностi, i сторичноi мiсii та долi Украiнського народу

ОСОБЛИВОСТІ МОВНОГО ВІДТВОРЕННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ, ІСТОРИЧНОЇ МІСІЇ ТА ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

ТЕЗИ

Мета дослідження: виявити особливості мови як виду мистецтва та відтворити долю українського народу.

Актуальність проблеми полягає в тому, що на сучасному етапі важливо простежити становлення громадського суспільства, розвиток мови, демократичні зміни як такі, що відповідають народній душі, ментальності нації. Ця проблема вказує на роль людського фактора в мові, зокрема й етнічного, і  на роль самої мови в інтелектуальному формуванні її носія - мовця важко переоцінити.

Завдання дослідження:

- розкрити значення мови як найважливішого засобу людського спілкування, пізнання і впливу її ролі у житті особистості та народу;

- збудити зацікавленість до місця мови як суспільного явища в системі духовних цінностей етносу;

- показати взаємовідношення народу - творця мови та власне мови, як значною мірою творця її носія.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що обґрунтовано ментальність української нації; доведено, що не лише людина впливає на мову, але й мова великою мірою формує особистість.

Проаналізувавши роботи вчених, критиків,  я дійшла висновку, що слово справді надзвичайно цікаве, містке, оригінальне. Мову не можна створити штучно.

Проведене дослідження показало: одним із найбільш могутніх складників і провідним мотивом української ментальності є чуття: чуття краси в природному оточенні, в побуті і в поводженні людей.

                                          ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1.

МІСЦЕ І РОЛЬ МЕНТАЛЬНОСТІ В ЖИТТІ ЛЮДЕЙ………….……………7

1.1. Сутність і зміст ментальності……………………………………………….7

1.2. Особливості і характер ментальності українців………………………….12

РОЗДІЛ 2.

МОВА - ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОРТРЕТ НАРОДУ        ………………………….19

2.1. Мова - неосяжна душа народу        ……………………………………………...19

2.2. Мова - феномен народу……………………………………………………..22

2.3. Мова - наша зброя        …………………………………………………………...25

РОЗДІЛ 3.

ХУДОЖНЄ СЛОВО - ЗНАК МОВНОЇ КУЛЬТУРИ        ………………………….27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ        …………………...33

                                         ВСТУП

Сьогодення України вимагає глибокого вивчення багатовікових джерел української духовності, їх зв’язку з побудовою незалежної, самостійної демократичної держави. Справа полягає в тому, що справжня демократія не може й ніколи не будувалася тільки на владі і політиці. Для розуміння змісту самої демократії необхідно відшукати та проаналізувати джерела, коріння національної культури, основи її змісту. Демократія певного народу будується на його національній культурі, на особливостях його ментальності. Національне - це завжди ознака культури, те, що притаманне саме цій культурі і ніякій іншій.

Мова, як бачимо, особливо виразно постає в контексті етнокультури, бо своїм єством підтримує зв’язок поколінь, зберігає в своїй системі такі елементи, які засвідчують культурницький поступ народу, розвиток його світобачення на шляху від міфічної свідомості до науково виваженого осмислення світу речей. Мовні ж форми, що залишаються консервативними, значною мірою вказують на цей шлях, допомагають його відстеженню. Так чи інакше, нині, коли українське суспільство прагне переосмислити минуле, розібратися в суперечностях теперішнього та віднайти надійні орієнтири на майбутнє, проникливий погляд на культурну спадщину народу через призму його основного духовного надбання – мови- багато важить. Усвідомлення джерел його світобачення, філософської природи світосприймання, у тому числі й через ті чи ті мовні форми, - це кроки до власної етномовної ідентифікації, до національного самоусвідомлення, до віднайдення власного місця в цивілізованому світі людської спільноти.