Ефективнi засоби мовного впливу на аудиторiю

ЕФЕКТИВНІ ЗАСОБИ МОВНОГО ВПЛИВУ НА АУДИТОРІЮ

Барак Хусейн Обама. Інавгураційна промова 20 січня 2009 року

(http://shron1.chtyvo.org.ua/Khoroshevskyi_Andrii/Promovy_scho_zminyly_svit.pdf)

стор. 352 - 358

Інавгураційна промова - це перше звернення глави держави до свого народу, яке носить стратегічний характер в сенсі «комунікації».

Зазначу, що інавгураційна промова – окремий жанр на межі офіційно-ділового й публіцистичного стилів. Розрахована здійснювати вплив на аудиторію, має ідеологічне спрямування тексту, підпорядкована політичній загострюваності, формує громадську думку, має яскраву оцінну спрямованість лексики, містить мовні кліше, порівняння, метафори та інші художні засоби.

Коротко зупинимося на мовних засобах:

1. Засоби авторизації (за допомогою яких встановлюється контакт із слухачем, прояв авторського «Я»).

Особисті думки – джерело прояву суб’єктивності в мові, ставлення оратора до якихось подій, явищ, висловлювання явних емоцій, спонукання до будь-яких дій. Як приклад: займенник першої особи однини Я («я промовляю», «я дякую»), займенник першої особи множини МИ (в значенні я і ви: «ми – хранителі», «ми – нація», «ми шануємо», «ми прийшли сюди», «ми свідомі») поглиблюють контактне значення промови.

Дієслова-оператори позначають напрямок висловлювання, наприклад: «є що сказати», «не забудьмо».

1. Засоби адресації – орієнтація авторської мови на конкретного слухача. У тексті промови використовуються двосторонні повідомлення з метою стимулювання потреби слухачів у зіставленні поглядів і самостійному осмисленні. Розрахована промова переважно на освічену аудиторію: «ми простягнемо вам руку, якщо ви розтиснете свій кулак», «ви нас не здолаєте, ми вас переможемо».

Апеляція до почуттів – вислови, які забезпечують запланований емоційний вплив: «вдячний вам за виказану довіру», «стверджуючи велич нашої нації», «подорож не для слабодухих», «зі смиренною вдячністю згадуємо».

Риторичний стиль виражається в умисному відборі засобів, які складають мовні форми – одиниці лексичного і синтаксичного рівнів і апелюють до емоційних структур людської психіки. Вони сприймаються слухачами, як особистісне ставлення оратора до об’єктів, явищ і подій, руйнує критичне сприйняття змісту, створює атмосферу спілкування: «Але знай, Америко, - вони (труднощі) будуть подолані!», «гуртуємося, бо обрали надію», «Знову стверджуючи велич нашої нації», «Америка - друг кожній країні…», «нехай нащадки знають», «і пильно вдивляючись в обрій та з Божим благословенням над нами».

Навантаження на мову характеризується емоційно-експресивними засобами. Емоційно-оціночні слова – підсилюють мову, адресовані до ціннісних установок аудиторії: «прониклива мудрість», «краща історична доля», «взаємні інтереси», «наполеглива праця та чесність, мужність та справедливість, терпимість і допитливість, вірність та патріотизм».

Стилістичні прийоми посилення емоційно-психологічного впливу. На лінгвістичному рівні характерні такі риси промови Б.Обами:

а) на рівні лексики:

- повтори, слова-ключі: «співгромадяни», «Америка», «Святе Письмо», «Боже благословення», «чоловіки, жінки, діти», «Господь».

- використані два приклади найвищого ступеня порівняння прикметників: «найзаможніша і найпотужніша країна».

- мовні кліше: «насильство та ненависть», «пенсійне забезпечення», «шкідливі звички», «ринкова економіка», «енергетичні ресурси», «ядерна загроза».

б) стилістичні прийоми:

- вживання епітетів: «тихі води мирних часів», «зловісні темні хмари», «шалені буревії», «краща історична доля», «гірке пійло громадянської війни».

- використання метафор: «криваві мозолі», «спраглі душі», «прониклива мудрість», «наполеглива праця», «дарунок свободи», «тяжко працювали», «скромні пожитки», «шляхетна ідея», «крихкий мир».