Вербальні засоби впливу в англійськомовному медійному дискурсі : лінгвопрагматичний і перекладацький аспекти

 «Вербальні засоби впливу в англійськомовному медійному дискурсі : лінгвопрагматичний і перекладацький аспекти»

Зміст

Вступ

Розділ 1

Теоретичні засади вивчення вербальних засобів впливу в англомовному медійному дискурсі  

• Вербальні засоби впливу як лінгвістична проблема
• Перекладацькі стратегії і тактики відтворення вербальних засобів впливу
• Особливості (англійськомовного) медійного дискурсу та специфіка його перекладу

Висновки до розділу 1

Розділ 2

Типологія і функції вербальних засобів впливу в англійськомовному медійному дискурсі

2.1 Вербальні засоби впливу в англійськомовному медійному дискурсі

2.2 Візуальні вербальні засоби впливу в англійськомовному медійному дискурсі

2.3 Полікодові (вербально візуальні) засоби впливу  в англійськомовному медійному дискурсі та маніпуляційні технології

Висновки до розділу 2

Розділ 3

Відтворення вербальних засобів впливу в перекладі текстів англійськомовного медійного дискурсу

3.1 Способи еквівалентного відтворення українською мовою вербальних засобів впливу у перекладах текстів англійськомовного медійного дискурсу

3.2 Застосування перекладацьких трансформацій для збереження прагматичних функцій вербальних засобів впливу у перекладі текстів англійськомовного дискурсу

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Список довідкової літератури

Список джеред ілюстративного матеріалу

Додатки

Summary

Розділ 1

Теоретичні засади вивчення вербальних засобів впливу в англомовному медійному дискурсі

1.1.Вербальні засоби впливу як лінгвістична проблема

У сучасному світі з розвитком інформаційних технологій, з одного боку, і дестабілізацією міжнародної безпеки – з іншого, зростає актуальність вивчення лінгвістичних засобів впливу як для теоретичного дослідження гуманітарних наук (таких, як лінгвістика, журналістика, психологія, психолінгвістика, політологія, соціолінгвістика та ін.), так і для тих сфер діяльності, рішення професійних завдань яких безпосередньо залежать від ефективності застосовуваних вербальних засопів впливу з метою зміни масової свідомості (як, наприклад, медіа, PR, створення іміджу політичного діяча, формування громадської думки стосовно актуальних подій і т.д.). особливо важливе значення дослідження лінгвістичних способів впливу на масову свідомість набуває в медіа, так як ефективність вирішення її завдань обумовлює необхідність вивчення лінгвістичних способів впливу, що застосовуються, в першу чергу, медійному дискурсі і в стратегії вербалізації є надзвичайно актуальними.

Незважаючи на широке і детальне дослідження дискурсу, в тому числі і лінгвістичне (Н. Д. Арутюнова[], В. В. Червоних [], Т. Б. Рябова [], Є. В. Сидоров [], Е. І. Шейгал [] та ін.), Виявити єдине визначення даного явища неможливо.

У багатьох роботах дискурс трактується одночасно з позиції психолінгвістики, з опорою на категорії поняття «мовна діяльність», і з позиції лінгвістики, як невербалізована мовомисляча діяльність, розуміється як сукупність процесу та результату і володіє як власне лінгвістичними, так і екстралінгвістичними планами [8]. Підставами даного визначення послужили як характеристики мовленнєвої діяльності, так і характеристики мовного висловлювання, тобто продуктів таких видів мовленнєвої діяльності, як говоріння та письмо.

Вербальні засоби впливу медійного дискурсу мають ряд особливостей, зумовлених специфікою комунікації:

1) реалізація інтересів колективного адресанта (цілі, переслідувані журналістом, редактором, засновником ЗМІ, замовником матеріалу, або збігаються, або знаходяться в конфлікті);

2) існування подвійного адресата маніпуляції – цільова аудиторія ЗМІ і герої конкретних матеріалів, які, як правило, є об'єктами критики;

3) розбіжність реальних інтенцій автора і намірів, декларованих в тексті;

4) створення в матеріалі максимальної концентрації різних прийомів маніпуляції як на вербальному, так і невербальному рівні, що дозволяє ініціатору спілкування досягти наміченої мети.