Психофізіологія трудової діяльності

Психофізіологія трудової діяльності

Зміст

Вступ 3

1. Сутність психофізіології трудової діяльності 4

2. Суть і фактори працездатності людини під час трудової діяльності 9

3. Динаміка працездатності людини і характеристика її фаз 11

4. Заходи щодо підвищення працездатності працівників 14

Висновки 16

Список використаної літератури 18

Вступ

Трудова діяльність є основою життя, вона забезпечує не тільки засоби до існування, створює матеріальні і духовні блага, але є і способом пізнання і зміни навколишнього світу, умовою розвитку особистості, її самореалізації та самоствердження. Сучасні соціально-економічні умови забезпечують подальше ускладнення та диференціацію видів трудової діяльності, що підвищує професійні вимоги праці. Основою протікання будь-якого поведінкового акту, реалізації навчальної та трудової діяльності є психічні процеси, стани і властивості.

На основі психічних процесів формуються певні стани, відбувається формування знань, умінь і навичок. Науковий підхід до формування систем управління передбачає необхідність врахування вимог фізіології та психології до раціональної організації навчальної і трудової діяльності людини.

Значні індивідуальні особливості, відмінності людини опосередковано проявляються в її трудовій діяльності. Більш того, вона здатна пристосовуватися до вимог і умов протікання своєї діяльності, її психіка володіє високою мінливістю під впливом факторів праці.

Психофізіологія − наука про нейрональні механізми, що забезпечують формування, підтримування та реалізацію вищих психічних функцій. Основною метою її є вивчення психофізіологічних властивостей людини, що проявляються в конкретній професійній діяльності та впливають на ефективність і якість цієї діяльності. Ці властивості визначають надійність і працездатність людини, її психічний стан, задоволеність працею і психофізіологічні ресурси.

Знання психофізіологічної основи професійної діяльності дозволяє полегшити працю, зробити її продуктивнішою, безпечнішою, підвищити її надійність, і, за словами О.М. Кокун, підвищити «задоволеність людини працею, а, отже, і задоволеність життям в цілому» [4, с. 45]. Саме тому на нашу думку дослідження даного питання є актуальним на сьогоднішній день.

1. Сутність психофізіології трудової діяльності

Відомо, що трудова діяльність — це свідома, доцільна діяльність людини, спрямована на виробництво матеріальних і духовних благ, надання різноманітних послуг. Процес трудової діяльності – це сукупність трудових дій. Трудові дії працівника, спрямовані на зміну властивостей предмета праці за допомогою знарядь праці, називаються предметними діями.

Предметні дії працівника нерозривно пов’язані з його фізіологічною активністю та психічною діяльністю, якими вони визначаються та регулюються.

Отже, трудова діяльність виступає в єдності трьох аспектів [7, с. 67]:

• предметно-дієвого;

• фізіологічного;

• психологічного.

Предметно-дієвий аспект праці пов’язаний з виконанням певної системи рухів і дій, спрямованих на зміну станів або властивостей предмета праці з метою перетворення його на продукт праці. Предметно-дієвий аспект праці виступає як її зовнішня (фізична) сторона.

Фізіологічний аспект праці виявляється в тому, що вона як соціальне за своєю суттю явище має природну передумову — використання фізіологічних функцій працівника