Психолого-комунікаційний потенціал ділового успіху

Зараз у сучасному світі я бачу багато людей, які постійно говорять про свій успіх, чи то в кар’єрі, чи то у власному бізнесі, чи то у сімейних стосунках, чи то у спілкуванні з іншими людьми і т.д. Плюс до цього мотивують і інших людей і говорять: «Ви маєте чогось досягнути, не сидіть на місці, постійно рухайтесь вперед!...».

Однозначо, людина має прагнути до самореалізації та вміти спілкуватися з іншими людьми, будь то колеги по роботі, друзі чи сім’я.

Кожна людина унікальна і сама вирішує, яку і як будувати кар’єру і чи потрібна вона їй взагалі, досягати в чомусь успіху чи ні.

Для кожного успіх різний – це певні досягнення, визнання, кінцева мета або сам рух до неї і т.д.

Особисто для мене успіх в першу чергу – це стан душі, те, як я себе бачу в своїх очах, але на даному етапі життя це підкріпляється ще і чимсь матеріальним.

Я не назову себе оптимістом по життю. Я скоріше реаліст, ставлю перед собою ті цілі, до яких я точно зможу дійти. Буває і таке, коли я не до кінця вірю в себе і в свої можливості, але в мене завжди є надія, що в мене все вдасться.

Ці слова підтверджують результат психологічного тесту «Мотивація успіху і боязнь невдачі (опитувальник Реана)», де набрані мною бали і засвідчили про те, що мотиваційний полюс яскраво не виражений, але в мене є певна тенденція мотивації на успіх. Тобто починаючи справу, я маю певну надію досягти позитивного результату, але в той же час іноді я можу боятися можливої невдачі та уникати надто відповідальних завдань.

Думаю, що людина не може існувати ізольовано, особливо у сучасному інформаційному суспільстві, що складається з великої кількості різноманітних гаджетів, ідей, думок, людей та Інтернету. Я вважаю, що успішна людина здатна гармонійно співіснувати, співпрацювати та комунікувати з різними людьми, які її оточують.

Опитувальник афіліації А. Мехрабіана засвідчив у мене середні значення мотиваційних тенденцій «прагнення до людей» і «боязнь бути відкинутим» і про мою можливу поведінку та переживання, пов'язані з людськими відносинами, нічого сказати не можна. Але вважаю, що я така людина, яка добре почувається як серед людей, так і без них. Я не уникаю контактів та спілкування із людьми і не шукаю самотності, але при цьому я часто відчуваю самі різноманітні емоції, не лише позитивні. Думаю, що в цьому плані в мене та сама «золота серединка».

Пройшовши методику «Лідер», я взнала, що лідерські якості в мене виражені слабо. Але я так не думаю. Якщо складуться певні обставини, де потрібно буде взяти на себе ініціативу і я буду впевнена в собі – зроблю все, що від мене залежатиме, обов’язково прийматиму такі рішення, які влаштовуватимуть всіх, буду «чути» всіх.

Я твердо переконана в тому, що успішна людина має бути добре вихованою та толерантною, повинна гідно зустрічати критику і вміти конструктивно критикувати інших, не вдаючись до особистих образ. На мою думку, адекватна соціальна поведінка, стресостійкість та поведінка людини в конфліктній ситуації – це важливі фактори, що сприяють досягненню успіху.

Як показує практика та результат методики дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса (адаптація Н.В. Гришиної) мої стилі – компроміс, співробітництво та відхід від конфлікту.

Так, у мене не один стиль поведінки у конфліктній ситуації. Думаю, це через те, що на тип моєї поведінки впливають різні обставини, тобто людина, з якою в мене конфлікт (чи це колега по роботі, друг, хтось із родини), сам конфлікт (серйозний чи через дрібницю) і т.д. Я завжди намагаюсь все це враховувати, бо всі люди, їх поведінка, характери, настрої та обставини можуть бути різними, і тому треба діяти по-різному.

Іноді