Природно-антропогенний та туристично-рекреаційний потенціал Гуцульщини

ЗМІСТ

ВСТУП        4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНО- МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИХ ТУРИСТИЧНО-РЕАКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ        6

1.1. Поняття та суть природно-антропогенних ресурсів        6

1.2. Класифікація природно-антропогенних ресурсів.        7

1.3.Оцінка збереженості та перспективи використання природно-антропогенних туристично-рекреаційних ресурсів        12

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ГУЦУЛЬЩИНИ        15

2.1. Характеристика регіону дослідження.        15

2.2. Характеристика основних груп природно-антропогенних туристично-рекреаційних ресурсів        17

2.2.1. Національні природні парки        19

2.2.2. Природні та біосферні заповідники        21

2.2.3.Ботанічні сади, дендропарки        23

РОЗДІЛ 3.ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ.        27

3.1. Сучасний стан використання природно-антропогенних туристично-рекреаційних ресурсів Гуцульщини        27

3.2. Проблеми та перспективи використання та збереження рекреаційних ресурсів Гуцульщини        32

ВИСНОВКИ        38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        40

ВСТУП

Актуальність вивчення даної теми полягає у тому, що з розвитком туристичної індустрії України, виникає необхідність детального вивчення та аналізу наявних історико-культурних, природних та соціально-економічних ресурсів з метою їх збереження та ефективного залучення до сфери туризму. Більшість науковців, досліджуючи дану тему, основний акцент роблять на вивчення та характеристику наявних вже рекреаційних ресурсів з точки зору історії та краєзнавства і практично не зачіпають теми можливості ефективного використання цих ресурсів у сфері туризму.

Об’єкт дослідження даної роботи – природно-антропогенні ресурси Гуцульщини.

Предмет дослідження - є основні туристично-рекреаційні ресурси Гуцульщини.

Мета роботи - визначити природно-антропогенний та туристично-рекреаційний потенціал Гуцульщини. В рамках поставленої мети вирішувались наступні завдання:

• - визначити природні передумови;
• - розглянути культурно-пізнавальний та екскурсійний туризм;
• - дослідити перспективи розвитку туризму та рекреації Гуцульщини.

Методологічні засади дослідженнябазуються на загальнонаукових (типологізація, класифікація), міждисциплінарних (структурно-системний підхід), історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний), описових, картографічних методах дослідження, а також методах джерелознавчого та історіографічного аналізу та синтезу.

         Теоретичною базою дослідження є загальнонаукові праці сучасних вітчизняних:  Бандрівський М., Витвицький С., Глібчук В., Грабовецький В., Долішній М.І., Цибух В.І. Також були використані джерела з інтернет-сайтів.

Територіальні межі даної роботи охоплюють адміністративні райони Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатьської.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному підході до вирішення поставлених завдань, цілісному, всебічному дослідженні вибраної теми на основі творчого і критичного опрацювання наявної літератури.

Методи дослідження: описовий, системний підхід, порівняльний аналіз, соціологічні дослідження, статистичні методи та ін.

Практичне значення отриманих результатів і інформаційним використання у результаті туроператорів , турагентів.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновка, списоку використаних джерел та додатків, загальний обсяг роботи складає  40  сторінок.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНО- МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИХ ТУРИСТИЧНО-РЕАКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

1. Поняття та суть природно-антропогенних ресурсів

Природні рекреаційні ресурси – це об’єкти і явища натурального походження,залучені у сферу рекреації і туризму. Їх життєвий цикл може бути надтривалим, тривалим, короткотривалим, епізодичним; у просторі – планетарними, зональними, азональними, дискретними, континуальними, унікальними, за конфігурацією – площинними, лінійними, точковими.

...