Прокрастинація та її вплив на розвиток особистості

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Кафедра теоретичної та практичної психології

Курсова робота

 з навчальної дисципліни «Психологія особистості»

на тему:

«Прокрастинація та її вплив на розвиток особистості»

Виконала:

студентка групи  ПС– 24

Халімончук Н.В.

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук

Чемеринська Д.І.

Львів 2020

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУК        5

1.1. Поняття, причини та види прокрастинації в психології        5

1.2. Теоретичні положення про вплив прокрастинації на розвиток особистості        10

1.3. Психологічний портрет прокрастинатора        14

Висновки до першого розділу        17

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ        18

2.1. Організація та методи дослідження взаємозв’язку прокрастинації та рівня  самоефективності        18

2.2. Обробка та аналіз результатів дослідження        21

Висновки до другого розділу        24

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ        25

ДОДАТКИ        27

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ        31

ВСТУП

        Актуальність теми. У сучасному світі все більш розповсюдженою стає тема прокрастинації. Своє відображення інтерес до даної теми знаходить як на побутовому рівні життя суспільства, так і в психологічній науці. З 70– х років минулого століття дослідження прокрастинації стають все більш актуалізованими та постає необхідність у її глибшому аналізі. Феномен відкладання справ посідає чи не центральне місце в сфері вивчення особистості та її розвитку.

        Статистика вказує на те, що стабільне проявлення прокрастинації у житті притаманне 15-25% населенню планети [13]. Тому для кращого розуміння даного феномену психологи продовжують шукати відповіді на питання про походження, причини, зміст, наслідки та засоби вирішення проблем, що  пов’язані із прокрастинацією.

        Недивно що, як і більшість психічних явищ, феномен відкладання справ ставав неодноразово предметом народних прислів’їв та приказок. Так, наприклад, багатьом відомий вислів: «Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні». Це свідчить про давню історію, колективну значущість та масштабність  прокрастинації, а також практичну націленість у її досліджені. При цьому аналіз сучасної літератури дозволяє зробити висновок, що наукові  знання стосовно феномену прокрастинації в психології  не є остаточними.  Водночас наукова парадигма прокрастинації лише на стадії становлення.

        Сьогодні методологічний апарат дослідження прокрастинації дозволяє використовувати комплексний підхід, виділяючи різні її види, типи та компоненти. Так, вчені розглядають дане явище, враховуючи когнітивно– поведінкові, емоційні та навіть підсвідомі складові. Такі підходи хоч і дають змогу краще зрозуміти роль прокрастинації у розвитку особистості, однак систематизувати усі положення для отримання єдиного розуміння даного феномену психологічна наука поки не в змозі.

Варто зазначити, що більшість людей, які знайомі із прокрастинацією на власному досвіді, незадоволені її наслідками у професійному, побутовому, емоційному та мотиваційному планах. Традиційне розуміння прокрастинації трактується дослідниками, як деструктивне явище. Однак неможливо проігнорувати той факт, що прокрастинація продовжує займати значне місце у житті людей. Сучасні дослідники відкривають нові теорії та припущення щодо механізмів підкріплення, психодинамічної структури, адаптивних механізмів феномену відкладання справ.