Естетика та її вплив на довсід і теорію архітектурної творчості

ТЕМА 1 ЕСТЕТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОСВІД І ТЕОРІЮ АРХІТЕКТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ.

1. СТАНОВЛЕННЯ ЕСТЕТИКИ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК З ДИЗАЙНОМ.

З розвитком суспільства прагнення людини оточити себе красивими і зручними речами тільки збільшувалося.Кожна епоха залишила свій слід в мистецтві прикрашання будівель, приміщень та утилітарних речей. Історія дизайну захоплива і переповнена іменами, стилями та напрямами.

Ще кілька років тому наш співвітчизник вкладав в поняття комфорту чисто технічне оснащення середньостатистичної квартири (добротна сантехніка, кухонне устаткування, пральна машина і т. д.). Те, що складові комфортабельного життя перейшли з категорії "зручностей" в категорію "краса" і "самовираження ", говорить про помітний розвиток наших взаємостосунків з естетикою та дизайном.

Мистецтво і прекрасне здавна були предметом вивчення. Протягом більше двох тисячоліть естетика розвивалася в рамках філософії, теології, художньої практики і художньої критики. В процесі розвитку ускладнювався і збагачувався предмет естетики.

У період античності естетика торкалася загальнофілософських питань природи краси та мистецтва; теологія надавала істотний вплив на середньовічну естетику, що служила одним з інструментів пізнання Бога; в епоху Відродження естетична думка розвивалася в основному в сфері художньої практики, і її предметом стає художня творчість і його зв'язок з природою. На початку Нового часу естетика прагнула формувати норми мистецтва. Політика справила величезний вплив на естетику Просвітництва, акцентувавши увагу на громадському призначенні художньої творчості, його моральної та пізнавальної значущості.

Становлення естетики як самостійної науки почалося на початку 18 століття, коли німецький теоретик мистецтва О.Г. Баумгартен, спираючись на поняття «ейсетикос», «естаномай», «естаноме», «естесі», ввів новий термін – «естетика» і окреслив ним самостійну сферу знання.

Сьогодні її визначенням є наступне: естетика (з грец. "естезис  " - чуттєвість, здатність сприймати почуттями) наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості. До основних категорій естетики можна віднести такі поняття як: краса, потворність, образність, виразність, естетичність та ін.

Баумгартен пропонує розглядати зміст будь-якого твору як єдність п'яти елементів (рис 1.1)

[pic 1]

Рис. 1.1 Представлення змісту твору мистецтва за О.Г.Баумгартеном

Таке представлення будь-якого твору мистецтва враховувало тільки духовні потреби людини, адже багатство твору, його велич, істинність, ясність та достовірність не враховували практичних потреб. Сьогодні сфера естетичного освоєння світу є набагато ширшою власне мистецтва. Вона зачіпає й аспекти, що мають практичний характер: дизайн, садово-паркову культуру, культуру побуту тощо Цими явищами займаються технічна та практична естетики.

Технічна естетика - це теорія дизайну, освоєння світу за законами краси промисловими засобами. Ідеї технічної естетики зародилися в середині 19 ст. в Англії. Джон Рескін ввів поняття естетично цінних продуктів. Вільям Морріс на теоретичному І практичному  рівнях розробляв проблеми естетики праці, статусу художньої промисловості, дизайну, декоративно-прикладного мистецтва, естетичної організації середовища. Німецький архітектор і теоретик мистецтва Готфрід Земпер в 1863 опублікував «досвід практичної естетики», де він на противагу філософському ідеалізму свого часу підкреслив базисне стилеформуюче значення матеріалів і техніки.

Естетика побуту, людської поведінки, наукової творчості, спорту тощо знаходиться в полі зору практичної естетики. Ця область естетичного знання поки мало розроблена, але у неї велике майбутнє, так як її сфера інтересів широка і різноманітна.  Таким чином, естетична діяльність є складовою частиною практично-духовного освоєння людиною дійсності.

В XVI столітті італієць К.В. Скьер. вперше згадав в одній зі своїх робіт італійський вираз «designo intero», який  означав народжену у художника концепцію твору мистецтва. З цього часу дизайн та естетика стали нерозривно повязаними. Дизайн - творчий процес створення речі, в якому естетика визначає вміст (суть), а технології форму речі.