Методи корекції страху

Зміст

Вступ

Розділ І. Поняття страху. Причини його виникнення.  

Розділ ІІ. Вікова динаміка страхів

1. Дитячі  та підліткові  страхи:

1.1. Етапи розвитку  страхів у різних вікових групп.

1.2. Норма дитячих страхів.

    2. Страхи у дорослому віці.

Розділ ІІІ.  Методи  корекції страху.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Іноді доводиться бачити дітей (а часом і дорослих), що страждають заїканням, нічним і денним енурезом, головними болями, шкідливими звичками, а також агресивністю, підвищеною тривожністю і збудливістю, що мають різні соматичні симптоми. Що лежить в основі всіх цих, на перший погляд, різнопланових хвороб. Чому довге лікування часом не дає стовідсоткового результату? Всі ці хвороби лише слідства, подібні кроні розлогого дерева, а корінь один – страх, закладений в ранньому дитинстві. Він гризе людину зсередини, з підсвідомості, не даючи можливості радіти життю.

Розділ І.  Поняття страху. Причини його виникнення  

Страх на первинному, біологічному рівні характеризується виділенням в кров великої кількості адреналіну, що викликає в організмі людини гормональний вибух. На вторинному, психологічному рівні – це боязнь ситуацій (предметів, людей, подій), що тягнуть за собою виділення цього гормону.

Страх – це звичайне, на перший погляд, почуття, яке ми відчуваємо по кілька разів на день, характеризується звиканням. Один раз, в дитинстві, випробувавши біологічну реакцію страху, ми будемо її відчувати постійно в схожих ситуаціях.

Не секрет, що всі ми – дорослі – чогось боїмося: інфляції, катастроф, криз і переворотів. Існує навіть мода на розмови про свої страхи: про війну або епідемії грипу. Ми говоримо про це на роботі, в транспорті і вдома, забуваючи часом, що поруч з нами знаходяться беззахисні істоти – наші діти, які сприймають те, що відбувається, набагато серйозніше, ніж нам здається.

Як відомо, новонароджене немовля нічого не боїться, воно сміливо підповзає до краю ліжечка, норовить схопити гостру вилку або вдаритися об край ліжечка. Але ось він росте, починає пізнавати навколишній світ, а направляємо до цього його ми, дорослі, і від того, наскільки грамотні будуть наші слова і поведінка, залежить не тільки його фізичний стан, а й психічне здоров'я. Потрібно пам'ятати про те, що необережними словами, зайвим оберіганням або необгрунтованими погрозами ми можемо зафіксувати в дитині власні страхи або підвищену тривожність.

Ми самі вчимо наших дітей боятися, а коли розуміємо, що настала хвороба (її наслідками можуть бути погана успішність, невлаштованість особистого життя, відсутність роботи і друзів), намагаємося все повернути назад. Але зробити це буває складно. Закладена в дитинстві програма діє неухильно. Ці не пережиті страхи накопичуються, як снігова куля, розростаються і переходять з усвідомленого в несвідоме, діючи на рівні рефлексу.

Нелегко знайти людину, яка б ніколи не відчувала почуття страху. Занепокоєння, тривога, страх – такі ж емоційні невід'ємні прояви нашого психічного життя, як і радість, захоплення, гнів, подив, сум. Але при надмірній податливості до страхів, залежно від них змінюється поведінка людини аж до «емоційного паралічу». Стійкі страхи – це страхи, з якими не може впоратися ні дитина, ні дорослий, які призводять до появи небажаних рис характеру. Дитячі страхи, якщо до них правильно ставитися, розуміти причини їх появи, найчастіше зникають безслідно. Якщо ж вони болісно загострені або зберігаються тривалий час, то це є ознакою неблагополуччя, говорить про фізичне і нервове ослаблення дитини, неправильну поведінку батьків, конфліктні відносини в сім'ї. Для того, щоб впливати на дитину, допомогти їй позбутися страхів, батькам необхідно також знати, що таке страх, яку функцію він виконує, як виникає і розвивається, чого найбільше бояться діти і чому.