Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Внесок Л.С. Виготського в дитячу психологію

Автор:   •  Июнь 21, 2020  •  Реферат  •  1,764 Слов (8 Страниц)  •  514 Просмотры

Страница 1 из 8

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Кафедра загальної психології

Навчальна дисципліна – Вікова педагогічна психологія

Реферат

на тему: Внесок Л.С. Виготського в дитячу психологію.

Консультант:

Чернякова Олеся Володимирівна

Виконавець:

Студент 2 курсу

філологічного факультету

(російсько-українське відділення)

Радужан Микола Дмитрович

Слов’янськ – 2016.


Зміст

Вступ                                                                                        3

Культурно-історична теорія                                                                4

Концепція «зони найближчого розвитку»                                                5

Періодизація Л.С.Виготського                                                        7

Висновок                                                                                        10

Список використаної літератури                                                        12


Вступ

Л.С.Виготський – радянський психолог, засновник культурно-історичної школи в психології, на якій базується психологічна теорія діяльності. Автор ряду праць з дитячої психології та педагогіки.

Внесок Виготського у дитячу психологію важко переоцінити. Він розробив культурно-історичну концепцію розвитку вищих психічних функцій, сформував свою теорію навчання, розробив концепцію «зони найближчого розвитку», створив власну вікову періодизацію, яка є більш актуальною для країн колишнього СРСР, ніж періодизації західних психологів.

Однак, перш ніж почати розповідати про науковий наслідок Л.С.Виготського, треба дещо окреслити ситуацію, у якій він працював.

Л.С.Виготський жив у часи Жовтневої революції. Він почав працювати тоді, коли в країні нещодавно змінилася ідеологія, у зв’язку з чим у ряді наук потребувались зміни. Треба було розробити їх на основі марксизму. Це стосувалося і  психології. Виготський був одним з тих, хто стояв у витоків радянської психології. Тому в його працях дуже відчувається вплив марксистської ідеології.

Не зважаючи на це, багато що з його спадщини актуально і для сьогодення.


Культурно-історична теорія

Культурно-історична теорія відноситься більше до загальної психології, але оскільки мова в ній йде про розвиток людини, то, звісно, вона не може не мати точок перетину із дитячою психологією.

Суть цієї теорії полягає у тому, що всі психічні функції людини поділяються на вищі на нижчі. Головна відмінність між ними у тому, що якщо нижчі функції не піддаються регуляції за сторони людини, то вищими можна свідомо керувати.

Нижчі функції – результат біологічної еволюції, а вищі – результат історичного розвитку суспільства. Відповідно, якщо нижчі психічні функції розвиваються у людині самостійно, то вищі можуть розвиватися лише у процесі навчання і виховання у людському суспільстві. У цьому культурно-історична теорія перетинається з дитячою психологією.

Наприклад, з цієї теорії витікає положення про те, що джерелом розвитку дитини є соціальне середовище і виникнення новоутворень залежить від взаємодії дитини з ним. Також з неї витікає думка про те, що вищі психічні функції – мовлення, уяву, мислення, пам'ять тощо – не тільки можна, але й треба розвивати цілеспрямовано, що на даний момент не підлягає сумніву.


Концепція «зони найближчого розвитку»

Вплив навчання на розвиток дитини є одним з головних питань педагогіки. Одні психологи вважають, що розвиток здійснюється спонтанно, а вчитель повинен навчати дитину враховуючи той рівень розвитку, якого вона достигла. Інші вважають, що навчання не залежить від розвитку. Дитину можна навчати будь-якому предметові, не залежно від стадії розвитку, якщо знайти вірну методику. Треті ж вважають, що навчання тотожне розвиткові і здійснюються паралельно.

Концепція Виготського відмінна від всіх цих трьох поглядів на дану проблему і полягає у тому, що навчання і розвиток – процеси єдині, але не тотожні. Розвиток - формування особистості з обов'язковим поступовим накопиченням нових природних якостей, характерних для людини. Навчання ж - внутрішня необхідність в процесі розвитку дитини не природних, а історичних особливостей людини.

...

Скачать:   txt (19.8 Kb)   pdf (140.6 Kb)   docx (17.4 Kb)  
Продолжить читать еще 7 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club