Вираження емоцій у мові творів М. Коцюбинського

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ        5

    1.1. Емоції в структурі лексичної семантики        5

    1.2. Лінгвістика емоцій та її прикладний аспект        8

    1.3.Емотивна функція слова…………………………………………………....11

РОЗДІЛ ІІ. ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙ ВІД ДІАЛЕКТІВ У ТВОРАХ М. КОЦЮБИНСЬКОГО        16

    2.1. Вираження емоцій у мові творів М. Коцюбинського        16

             2.2.Експресивна лексика у творчому доробку М.Коцюбинського…….20

ВИСНОВОК        30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        32

ВСТУП

Актуальність.  Експресивність в даний час є однією з найбільш активно досліджуваних лінгвістичних категорій. Інтерес до проблеми експресивності, що виник в останні десятиліття, пояснюється увагою до мовної особистості, а точніше, до опису мови як засобу виявлення та разом з тим впливу на мовну особистість, її поведінку і внутрішню духовну діяльність.

Надаючи свою думку в мовну форму, автор повідомлення неминуче висловлює і своє ставлення до предмету або ситуації. Дуже часто таке ставлення є суб'єктивним. Тому експресія розглядається як виявлення індивідуальності мовця, що виявляється в почуттях, емоціях і оцінках суб'єкта. Ця авторська експресія знаходить своє вираження в мові, в тому чи іншому відборі мовних засобів і може певним чином впливати на адресата (слухача або читача). Експресивність, таким чином, виступає як феномен мовної особистості.

Одні вважають, що хоча категорія експресивності частково і перетинається з такими лінгвістичними явищами як емоційність й оцінка, дані поняття є нетотожні в мові та мовленні. У ряді лінгвістичних робіт належне розмежування не проводиться, в результаті чого поняття емоційного, оцінного та експресивного виявляються нерозчленованим і використовуються синонімічно. Емоційність іманентно супроводжує експресивність при її широкому розумінні.

Інші лінгвісти говорять про те, що розмежування емоційного й експресивного забарвлення неможливе, і тоді мова йде про емоційно-експресивну лексику (експресивно-оцінна лексики). Експресія слова нерідко нашаровується на його емоційно-оцінне значення, причому у одних слів переважає експресія, в інших – емоційність.

На емоційно-експресивне забарвлення слова впливає його значення. Навіть різні значення одного й того ж слова можуть помітно розходитися в стилістичному забарвленні: в одному значенні слово виступає як урочисте, високе, в іншому – як іронічне, глузливе.

Проблема конкретизації під різним кутом зору розглядається в працях Я.І.Рецкера, А.Д.Щвейцера, В.Н.Коміссарова, Л.С.Бархударова, В. Г. Гак, А.В.Федорова, Р.К.Мін‘яр-Белоручева, В.С.Віноградова, С.Влахова і С. Флорін та ін.

Аналіз окремих аспектів даної проблематики ми знаходимо в роботах В.Н.Ярцевої, Н.Н.Амосової, Т.Р.Левицкої і А.М.Фітермана, Р.Р.Ніколаєвської (явище шірокозначності), І.В.Арнольд, І.Р.Гальперина, В.В. Виноградова, Т.Г.Вінокура (проблема експресивності), в роботі Д.В.Псурцева та ін.

Розглядаючи експресивну конкретизацію, ми виходимо з того, що шляхи вирішення цієї проблеми слід шукати в комплексному підході до вивчення особливостей використання цього прийому при перекладі текстів з англійської мови українською.

Об'єктом дослідження є засоби експресивності та емоційності в мові.

Предметом дослідження виступає емотивна лексика в творах М.Коцюбинського.

Мета дослідження полягає в  описі особливостей емотивованої лексики в творах М.Коцюбинського.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: