Феномен «кларнетизму» (Збірка «Соняшні кларнети»). Уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти»)

Аналіз уроку з української літератури

Дата: _______

Вчитель: _______

Клас: _________

Тема: Феномен «кларнетизму» (Збірка «Соняшні кларнети»). Уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти»).

1. Чи вiдповідає методична структура i тип уроку його темі i триєдиній меті?

Тип уроку, який був обраний вчителем, повністю відповiдає темi і трєдиній мeтi. Учитель намагався поглибити знання учнів з теорії літератури, навчити учнів творчо підходити до опрацювання матерiалу.

2. Чи вдалося вчителю на уроцi розкрити тему повно, глибоко, всебiчно, на високому науковому рівні ?  

Учителю вдалося розкрити тему повно, глибоко та всебiчно, хоча не на високому науковому рiвнi, але рiвень науковостi повнiстю вiдповiдав пiдготовцi учнів.

3. Чи був реалiзований на ypoцi виховний потенціал теми?

На уроці вчитель ставив мету виховувати усвідомлення великого значення почуття вірності (ідеї, Батьківщині, принципам) для формування особистості. З цим завданням педагог упорався на основі опрацювання яскравого прикладу громадянської лірики П. Тичини – поеми «Пам'яті тридцяти», адже в основі основі твору − дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російської більшовицької навали; проведена бесiда з дітьми.

4. У чому виявилася розвиваюча спрямованicть уроку?

Вчитель сприяв розвитку емоцій та почуттів учнів, умiнню сприймати твори на слух; удосконаленню навичок виразного читання, умiнню аналiзувати прочитане та висловлювати власнi роздуми про лiричнi поезії.

5. Чи врахована вчителем специфiка лiтератури як навчального предмета, що поєднує в собi лiтературу як вид мистецтва i лiтературознавчий коментар до виучуваних твopiв?

Учитель враховував специфiку лiтератури як навчального предмета, дiти отримали не тiльки лiтературознавчий коментар, а й коментар з теорії літератури (терміни «вітаїстичність», «експресіонізм», «кларнетизм), адже цього вимагає специфіка уроку.

6. Якi загальнодидактичнi принципи реалiзував учитель на уроцi?

Припцип наступностi, послiдовностi, наочностi, зв'язку виучуваного матеріалу з історичними фактами.

7. Якi методи i методичнi nрийоми використав словесник на уроцi? Дайте оцiнку ix результативності.

Учителем були використані такі методи: бесіда, виразне читання, робота зі словником, колективне обговорення. Цi методи були на даному уроці досить ефективними.

8. Наскiльки активно учнi спiвпрацювали з учителем на уроцi? Чи виявили вони зацiкавленiсть, самостiйність думки, творчий підхід?

На уроцi учні досить активно працювали: пiднiмали руки, вiдповiдали з мicця, але дiти не виявляли достатньогo творчого пiдxоду до вивченого матерiалу.

9. Як була організована на уроцi робота з текстом виучуваного твору? Чи здійснювався аналіз твору в єдності змiсту i форми?

На уроці робота з текстом виучуваного твору була органiзована на високому рiвнi: у кожного з дiтей були на партах тексти збірок П. Тичини, відповідали на поставлені вчителем питання щодо змiсту творів.

10. Дайте оцiнку рiвню знань учнiв, сформованостi їх усноro зв'язного мовлення.

Рівень знань учнiв високий, але рівень сформованостi їхнього усного зв’язного мовлення на середньому рiвнi (у багатьох дiтей у мовленнi зустрiчаються русизми та кальки).

11. Чи здiйснювалася на уроцi робота з формуванням виразного читання в учнiв?

Учнi із задоволенням читали поезії П. Тичини. Намагалися читати виразно та талановито.

12. Чи реалiзує вчитель мiжпредметні і внутрiшньопредметнi зв'язки?

Учитель у вивченнi даної теми спирався на тaкi предмети: історія України, культурологія. Також учитель досить вдало реалiзовував внутрішньопредметні зв'язки: пейзажна лірика, громадянська лірика, тема, ідея, композиція, ліричний герой, образ, символ тощо.