Управління у сфері освіти на регіональному рівні

УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОСВІТИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

ЗМІСТ

Вступ        3

1. Політичний аспект        5

2 . Кадровий аспект        6

3. Підвищення кваліфікації        7

4. Атестація педагогічних працівників і керівних кадрів        10

5. Науково-методична робота        11

6. Робота з обдарованими дітьми        12

7. Оцінювання якості освіти        13

8. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення        14

Висновки        15

Список використаних джерел        16

ВСТУП

Сталий розвиток України та її входження у світовий освітній простір можливі за умови створення демократичної стратегічної моделі системи управління в галузі освіти.

Найперше потрібно значити, що управління в галузі освіти розглядається як виконавчо-розпорядча діяльність відповідних органів виконавчої влади та інших уповноважених на те суб'єктів щодо здійснення комплексу управлінських функцій, пов'язаних з регулюванням суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової та загальнокультурної підготовки громадян України. Система освіти в нашій країні перебуває тепер в ситуації рядового реформування. Педагогічна громада в черговий раз сподівається, що воно буде більш системним ніж попередні і дійсно покращить якість надання освітніх послуг в Україні та матеріальне становище вчителів і науково-педагогічних працівників, хоча б до мінімально можливого рівня самоповаги до себе як представників професії, що зростає нові покоління до життя. Необхідною умовою успішності змін є принципові реформи в системі управління освітою. Дослідження проблеми покращення управління освітою на сьогоднішній день не мають системного характеру, не координуються на рівні держави, не підтвердженіданими моніторингових досліджень за потрібною тематикою тощо. В цій ситуації тяжкорозраховувати на гарні результати та ефективність запроваджених реформ.Враховуючи вище викладене

 і використовуючи результати оn-line опитування щодо подальшої необхідності функціонування районних управлінь освіти, проведеного на "Освітньому порталі"[6], бажаємо запропонувати авторську точку зору щодо подальшої трансформації районного рівня управління освітою (РУО). Нагадуємо, що 10,6 % респондентів стверджують, що потрібно залишити  РУО у нинішньому вигляді,  зберігши їх традиційний статус і функції; 14,5% − позбавити їх традиційних функцій контролю; 34,2 %  − ліквідувати, забравши у такий спосіб головне стримувач розвиту освіти і абсолютна більшість 40,6 % − перетворити на сервісні центри із матеріально-технічного забезпечення роботи закладів освіти [7].

1. Політичний аспект

Останні роки задаю собі питання: для чого зроблені РУО в нашій державі? Для політичної допомоги політичних партій і організації довгих виборів із заздалегідь запрограмованим результатом, або ж для вдосконалення системи освіти з метою надання високоякісних освітніх пропозицій громадськості. Відповідь не втішний.

На жаль ми живемо в країні, де ст.8 Закону «Про освіту», яка регламентує навчально-виховний процес і громадсько-політичну робота в навчальних закладах наприклад і залишилася на папері. Розглядаючи проблему в даному контексті йде по стопах позначити, власне що ключовим завданням РУО і їх голів за всі роки незалежності було не вдосконалення роботи системи освіти, а виконання політичного замовлення правлячої партії або ж групи осіб на конкретній землі. Не маю морального права визнати, власне що всі голови РУО організовували вчителів для ролі в політичних мітингах та інших ангажованих промоакциях, отримало абсолютно одіозних форм на Сході України коли вчителі, як і інші «бюджетники» були провідною кількісної масою антимайдану, але цих було беззастережне основна маса. До речі, вони і в даний момент працюють на власних посадах. Судячи з усього, це всіх організовує. Чи не забуду як мій давній друг, який працює в одному з районів м .. Харкова під час судової епопеї з Ю.Тимошенко, подзвонив мені зі словами: «Сьогодні з РУО дали команду виставити по 10 чоловік від усякої середні навчальні заклади до Апеляційного суду під виглядом «домогосподарок» для противаги пікетувальників на допомогу Ю.Тимошенко. А поголовний «добровільний» введення шкільних товариств до Партії регіонів. КПРС за часів Радянського Союзу і і виділяла рознарядки на середні навчальні заклади за принципом скільки всього прийняти, в що кількості, мужиків і дам і що аналогічне[5].